Читати книгу - "Куплю тебе, крихітко, Олена Чжу"

З одного боку, це, звісно, ​​безглуздо. З іншого... з іншого мені прямо не по собі від того, що поки я тут, на неї там вирячився якийсь прилизаний кнур на зразок Бєльського.

Він викривляє губи в усмішці, білій такій, навіть трохи кіношнй. Від баб, мабуть, немає відбою. Адже Архип тільки на три роки старший за мене, бабло сколотив сам, що викликає заздрість та повагу. Але заздрість таку… не чорну. Це гарна планка, вона вміє працювати.

Бєльський мені не конкурент. Він – покупець. А таку категорію треба пестити та плекати, бажаючи процвітання і розуму не занапастити створену ним же імперію.

— Гарна, — байдуже зауважує він. — Давно мене не було в рідних краях, все прогаяв.

– Гарна, – холодно погоджуюсь я.

А ще й розумна. І талановита.

Але моя сестра все одне не для тебе.

– А тепер давайте перейдемо до справ, – різко змінюю я тему.

Але замість цифр угоди перед очима з'являється чомусь Поліна, що звивається піді мною та стогне від насолоди.