Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

Народна мудрість стверджує, що безпідставний оптимізм і самовдоволеність урешті натикаються на тверду стіну реальності. Як є, так є, а реалії добре визнати, щоб не битися головою об сосну аж надто часто. Боляче. Така думка — самообман. Кожен розуміє, що оптимізм не пов’язаний з реальністю. Велике еґо визначає реальність зручним для нього чином. Самообман — сила набагато могутніша, ніж зазвичай готові визнати. Справа стоїть так. Коли власникові великого еґо сказати, що його проект негідний утілення, у відповідь почуєш, що його не так зрозуміли. Якщо сили вичерпалися на півдорозі, скаже, що не захотів доводити справу до кінця. Відмовкам ніколи не буде краю. Для відмовок теж можна вигадати відмовку, і так до безконечності. Нікому немає потреби стикатися з реальністю, якщо він сам того не хоче. Багато успішних людей, яких я зустрічав, несповна розуму, важкі випадки із записок божевільного. Втім, їхнє еґо настільки велике, що вміщає багато цілковито справжнього відчуття щастя.

Не всі спроможні на самообман. Не всі здатні бути оптимістами. Деякі мазохісти хочуть визнавати реальні факти. Є люди, які намагаються все робити правильно і чесно. Вони беруться лише за хороші проекти і ладні терпіти процеси з їхніми вадами. Ми звемо їх нещасними людьми. Їхня доля — розчарування та глибока депресія. Їм теж місце у записках божевільного.

2.5. Щастя і щасливі

2.5.1. Щасливі фіни

Аж 83 відсотки фінів щасливі. Ми нація щасливців. Проте я стверджував, що досягти щастя було б непросто. Згідно з міжнародним дослідженням, 80 відсотків людей у світі щасливі. Мені траплявся на очі й такий результат, що 45 відсотків групи людей з найвищими доходами дуже щасливі. Але, як я вже зазначав, спроба збагачення і вища освіта применшують людське щастя.

83 відсотки щастя — захоплива думка. Подумати лишень, так багато з нас щасливі. Я сподіваюся, що читач забере це собі в голову та й там і зоставить. Отже, 83 відсотки з нас щасливі. Цю чудесну думку треба викарбувати в пам’яті читача вогняними літерами й ніколи її не витирати. Життя прекрасне. Професор Леа Пулккінен з Ювяскюля каже, що сорокарічні щасливі, вони вважають, що їхня праця дає плоди, і з оптимізмом ставляться до власної долі. Переживають стреси, та вони є частиною життя. Професор Юга Силтала дотримується іншої думки. Він каже, що люди у робочому житті нещасливі та кілька десятиліть назад життя було кращим. Двоє найавторитетніших фінських експертів дотримуються різних поглядів. Хтось із них не має рації — але от хто саме? Якийсь висновок можна зробити з того, що люди потребують великих доз знеболювального, препаратів од печії, антидепресантів. Щасливі такого не вживають. До того ж пияцтво і сімейне насилля процвітають. Самогубств забагато. Безробіття — реальна проблема. Керівництво кудись запропастилося. На робочих місцях одні страждання. Утім, люди затято щасливі.

Що б ти відповів, якби тебе офіційно з серйозним виразом обличчя спитали: ти щасливий? Імовірно, сказав би, що так. Твоя відповідь базувалась би на двох різних причинах. По-перше, ти щасливий, що у тебе питають щось таке важливе. Це тішить твою самосвідомість, і ти ніяк не можеш уявити, як би відповів заперечно. Існує й інша можливість — ти відповідаєш, що щасливий, бо усвідомлюєш, що нещасливі лише невдахи. Ти ніяк не можеш уявити себе в цій ролі, в усякому разі коли обговорюєш це з кимось чужим. Кожен знає, наскільки важливо позитивно подавати себе, усміхатись і відповідати, що все добре, коли питають. Скиглії нестерпні. Щастя та гарний настрій — базова суспільна ситуація, рекламована у журналах гарного настрою. Гарний настрій продається, адже це те, до чого варто прагнути, хороше, пристойне, колективне, достойне винагороди. Поганий настрій особистий, дивний, принизливий, осудливий. Поганий настрій псує всім день, а тому його прояви сприймають не без протесту. Кожному сумному, дефективному, нерозрадному, хворому і нещасному це відомо. На людях личить усміхатись, а плакати потрібно йти додому. Виставлене напоказ нещастя підлягає осуду.

Як узагалі можна сказати, що нещасний? Це суперечить будь-яким нормам. Коли випитувач цікавиться у тебе напряму, чи щасливий ти, маєш два можливих варіанти потрактування ситуації. Можеш думати, що питання стосується того, що ти насправді почуваєш у цей конкретний момент часу. Ти щасливий, бо тебе питають, так ти і кажеш. Можливо, ти нещасливий, і кажеш про це. Або ж ти можеш подумати, що тебе питають, яким ти повинен бути. Тоді тобі просто необхідно відповісти, що щасливий. Щастя ж бо — базова людська суспільна ситуація з присутньою у ній чітко прослідковуваною ноткою обов’язковості. Тобі обов’язково бути щасливим. Бути щасливим правильно. Без тренування і скерування людині дуже складно розрізнити фактичний і нормативний контекст. Вони весь час переплутуються у вирі суспільного життя. Але так воно є, є так, як має бути, або просто є, як є. Молоток у руці — просто собі молоток у руці. Але якщо цим молотком розплющити комусь голову, будеш винним у заподіянні тілесних ушкоджень. Так робити не можна, це неправильно і заборонено. Удар в голову має місце, хоч і не повинен бути. Те ж саме можна сказати і про людське нещастя. Коли помирає близька тобі людина, це як удар в голову. Цього не може трапитись. І якщо смерть робить нещасним, цього не слід показувати. Це неприємно для інших. Неприємно також засвідчувати удар молотком об голову сусіда.

Подумай про слово «любов» і про твердження, що кожен когось любить. Любов — хороша річ і цінність. Закоханість — щось, на що кожен має бути спроможним. Без любові людина неповна. Їй чогось бракує. Якщо подумати про любов, її можна прийняти як факт. Моя колишня дружина колись мене кохала. Це констатація факту. Але водночас демонстрація того, яким він повинен бути. Дружина повинна кохати свого чоловіка. Любов хороша і правильна. Так і щастя: хороше і правильне. Якщо немає любові, чогось бракує, якщо немає щастя, теж чогось бракує. Кожному потрібно любити і бути щасливим. Тому людина з такою легкістю заявляє, що отримала свою частку любові та щастя. Ніхто не хоче бути неповним. Усі хочуть бути цілісними. Стадна тварина опирається на норми й колективні