Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

-- Не чіпай мене, мій тигр розлючений, потрапиш під гарячу руку, -- прогарчавши це Марк пішов до Мії.

Настрій звіра передається йому. Заспокоїтися не було часу. За лічені хвилини він опинився біля дівчини та обійняв її за талію. Мія застигла, здається, дихати перестала. Вона ще не знає, що це Марк. Хлопець загарчав на всіх оточуючих чоловіків, давши зрозуміти, що підходити не варто.

-- Подобається, коли на тебе витріщаються збуджені хлопці? -- опустивши голову до згину шиї запитав Марк.

Дівчина почала дихати та спробувала відсунутись від нього. Марк посилив хватку.

-- Тобі яке діло! -- з викликом відповіла Мія повернувши голову до нього, щоб зазернути в очі.

– Вирішив подивитися у першому ряду.

-- Відпусти мене. Іди до своєї дівчини, вона напевно зачекалася, а мене не чіпай.

– То це все для мене? Не варто було перед усіма. Можеш танцювати приватно, -- Марк зрозумів, що це відповідь за його танець з Карою.

Ревнує маленька. Цікаво, вона сама це розуміє. Трохи заспокоївшись, поцілував згин шиї. Мія почала знову вириватися з кільця його рук.

– Що ти робиш? – обурювалася вона, ще більше розпалюючи Марка.

-- Те, чого ти просила, кричала про це...

– Я нічого не просила, – для Мії розмова була не зрозуміла.

-- Ти хотіла привернути мою увагу? В тебе вийшло. Безглуздо зараз відступати.

Кріс стояла поряд і не розуміла, що робити. Дівчина не знала, що Мія знайома з цим хлопцем. Врятувати подругу чи почекати, аби самі домовилися???

-- Ти мені не цікавий, довкола повно симпатичних хлопців. Ти не думав, що хочу познайомитися з ними?

Усе, фініш. Цих слів вистачило. Марк не думаючи, закидає Мію на плече та прямує до виходу.