Читати книгу - "Теорія розмежування складів злочинів"

Під елементом системи якраз і розуміють мінімальний її компонент або максимальну межу її розчленування (Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки / Є.Г. Юдин. — М.: Наука, 1978. — 269 с. — С. 184).

Гетманова А.Д. Логика: для педагогических учебных заведений / А.Д. Гетманова. — М.: Новая школа, 1995. — 416 с. — С. 37–38.

Дьоменко С.В. Деякі проблеми відмежування вимагання від суміжних складів злочинів та кваліфікації за сукупністю / С.В. Дьоменко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2003. — № 10. — С. 30–39. — С. 30.

Узагальнення практики розгляду судами м. Києва кримінальних справ про корисливі злочини проти власності // Адвокат. — 2004. — № 8. — С. 45–56. — С. 52–54.

Самойлова О.С. Кримінально-правова характеристика передачі або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.С. Самойлова. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. — 20 с. — С. 17.

Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. — М.: ЮРИСТЪ, 1999. — 304 с. — С. 215.

Варто зауважити, що у КК України є значно більша кількість статей, ніж перелічено вище, у диспозиціях яких використані негативні ознаки (ч. 1 ст. 134; ч. 2 ст. 135; ч. 1 ст. 202; ч. 1 ст. 263…). В цьому ж переліку були наведені статті, у яких негативні ознаки застосовані законодавцем саме для розмежування складів злочинів. В інших випадках, виражаючи в негативному понятті певну ознаку складу злочину, законодавець конкретизує її зміст, ще в інших — вони слугують критеріями відмежування певного складу злочину від складів інших правопорушень, або діянь, що взагалі не вважаються деліктами.

Кругликов Л.Л. Юридические конструкции и символы в уголовном праве / Л.Л. Кругликов, О.Е. Спиридонова. — СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. — 336 с. — С. 108.

Устименко В.В. Специальный субъект преступления / В.В. Устименко. — Х.: Выща школа, 1989. — 104 с. — С. 17.

Гетманова А.Д. Логика: для педагогических учебных заведений / А.Д. Гетманова. — М.: Новая школа, 1995. — 416 с. — С. 30.

Жеребкін В.Є. Логіка: підручник. — 7-ме вид., стер. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. — 255 с. — С. 35.

Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. — М.: ЮРИСТЪ, 1999. — 304 с. — С. 107.

Беньківський В.О. Причиновий зв’язок і проблема розмежування складів злочинів / В.О. Беньківський // Держава і право. — 2010. — Вип. 39. — С. 517–521. — С. 519; Зражевський О.В. Кримінально-правова характеристика порушення законодавства про захист рослин: авторефе. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.В. Зражевський. — К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2010. — 19 с. — С. 13.

Зражевський О.В. Кримінально-правова характеристика порушення законодавства про захист рослин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.В. Зражевський. — К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2010. — 19 с. — С. 13.

Беньківський В.О. Причиновий зв'язок і проблема розмежування складів злочинів / В.О. Беньківський // Держава і право. — 2010. — Вип. 39. — С. 517–521. — С. 519.

Кириллов В.И. Логика: учеб. для юридич. вузов и фак. ун-тов / В.И. Кириллов, А.А. Старченко. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1987. — 271 с. — С. 31.

Устименко В.В. Специальный субъект преступления / В.В. Устименко. — Х.: Выща школа, 1989. — 104 с. — С. 17.

Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л.Д. Гаухман. — М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. — 316 с. — С. 258, 261–263.

Тому необґрунтованою є позиція Пленуму Верховного Суду України, висловлена у п. 12 постанови «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 7 лютого 2003 р., щодо необхідності кваліфікувати за сукупністю злочинів за ч. 2 ст. 115 КК України та відповідній статті КК України умисного вбивства чи замаху на нього щодо осіб, названих як потерпілі у ст. ст. 112, 348, 379, 400, ч. 4 ст.404, 443 КК України, вчиненого за наявності ще й інших обтяжуючих ознак, передбачених ч. 2 ст.