Читати книгу - "Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко"

 Ввечері того ж таки дня Дана зателефонувала додому і, після невеселих новин пов'язаних з Катею, це виявилось вдалим рішенням. Мама розповіла про сьогоднішній скандал в сусідів. Сімейна пара вже старшого віку, які все життя жили як кішка з собакою, вчора знову влаштували епічну сварку на всю вулицю. Чоловік, виявляється, приревнував жінку до вдвоє молодшого, бо чого це вона йому посміхнулася. Дана до сліз реготала. Їхні сусіди справді були кумедною і суперечливою парою і не давали решті сумувати. Далі Дана почула розповідь про те, як Даринка годувала курей, носячи в кулачках пшеницю через все подвір'я, і як знову посварилася з сусідським хлопчиком, який в неї машинку забрав та ще багато таких пригод. Донечка навіть кілька слів сказала мамі, вирвавши зі свого "насиченого графіку" пару хвилин. Дана в свою чергу поділилася хорошими новинами стосовно квартири - шикарної та ще й безкоштовної. Мама, звісно ж, не змогла не порадіти за доньку і розділила її настрій.

 Завершивши розмову, Дана побачила повідомлення від Крістіана.

 "Привіт, моя красуне. Як твій сьогоднішній настрій? Що нового за день трапилось? Я вже просто нестерпно скучив за тобою і починаю забувати як ти виглядаєш. Нам потрібно терміново побачитись"

 "Привіт. І відколи ж це я стала ТВОЯ? Не можу пригадати такого нюансу"

 "Я так вирішив в один момент. Хочеш чи ні, але мусиш прийняти таку свою долю"

 "Ти надто самонадіяний"

 "Я просто чоловік, який хоче жінку, а для такого чоловіка нема ніяких перепон"

 "Навіть згода самої жінки?"

 "Вона - згода - обов'язково буде. Наполегливість і увага здатні творити дива. Чи ти не згідна?"

 "Можливо. Я схильна думати, що по-різному в житті буває. Проте нема одного універсального методу "підкату". Кожному підходить щось своє"

 "Я переконаний, що мій варіант, щоб завоювати тебе остаточно, підходить найкраще. Але ти так і не відповіла, як твій день минув?"

 "Гаразд. Звітую: зранку їздила оглядати свою нову квартиру (так, я нарешті її знайшла) і планую в понеділок переїзджати. Потім довелось заспокоювати подругу, в якої неприємні новини. Далі розмовляла з мамою і донькою. Взялася потроху складати речі. Ну і на завершення дня почала переписку з одним наполегливим залицяльником"

 "О, це вже мені подобається. Тож тепер, коли я приїду, у нас буде де усамітнитись"

 "Ну, по-перше, якщо ти забув, у мене є донька, тому про усамітнення не може бути мови. А, по-друге, якщо тобі потрібне усамітнення, чому не розглядаєш готель як варіант?"

 "Стосовно дитини, то завжди можна скористатися послугами няні. А щодо готелів, можна, звісно, але навіщо переплачувати, якщо є можливість цього не робити"

 "В такому випадку твої шанси на усамітнення різко знижуються"

 "Наші ти мала на увазі"

 "Я ще не вирішила"

 "Ти просто доводиш мене до безумства. Я нестримно хочу побачити тебе і переконати в своєму"

 "Ти наче підліток"

 "Поряд з тобою я точно так і почуваюся - вперше закоханим підлітком"

 "Гаразд, давай вже завершувати розмову, щоб ти зміг заспокоїтись і погасити свій запал. Зрештою, пізно і потрібно лягати спати"

 "Добре, моя красуне. Завтра спишемся"

 "Завтра, мабуть, не вийде. Ближче до вечора я іду на корпоративну вечірку"

 "Оу... Тоді гаразд. Тільки пообіцяй бути чемною дівчинкою. Я бував на корпоративах і знаю, що там відбувається"

 "На дивних вечірках ти був, як я подивлюсь"

 "На звичайних. Тож будь чемною"

 "Я тільки такою і буваю"

 "Сподіваюсь. Цьом і на добраніч"

 "На добраніч"

 Наступного дня Дана, вертаючись з Катею з недільного богослуження, яке старалась не пропускати (перебування в храмі додавало їй життєвих сил і врівноважувало душу), дорогою розповіла про нову квартиру і переїзд. Дана помітила, що подруга вже повністю отямилась від вчорашніх переживань. Зрештою, їй не звикати, не вперше така ситуація з нею трапилась і, щоб жити далі, доводилось в примусовому порядку навчитися боротися з собою і з тим, що тобі не під силу змінити. Катя за подругу щиро пораділа - такі вигідні пропозиції життя не часто робить (чи майже ніколи), але і засмутилась трохи, мовляв, вдома знову стане нудно.

 - Ти договоришся, - засміялася Дана. - Я почну при найменшій потребі просити тебе побути з Даринкою.

 - І вважаєш, що налякала мене? - з недовірливою цікавістю подивилась на неї Катя. - Я буду тільки рада. Даринка неймовірно чарівне дівчатко, - потім хмикнула і додала. - Тільки мені завжди здається, що поряд не окрема маленька людина, а просто кусочок Яна.

 - І де справедливість, скажи мені? - засміялася Дана, тільки якось невесело.

 - А я б хотіла мати маленьку копію Кирила, - в тужливому замріянні проговорила Катя.

 - Насправді я теж цьому факту безмежно рада, - і собі додала журливий смішок Дана, відводячи погляд в далечінь.

 Пізніше того дня вона, збираючись на вечірку, не могла вибрати, який "лук" в неї повинен сьогодні бути і до чого душа лежить. І настрій. Тож цю функцію впевнено взяла на себе Катя і просто заставила подругу вдягти шовкове плаття кольору марсала довжиною міді та в стилі білизни. Дана доповнила її улюбленими чорними босоніжками з тонкими ремінцями і високій шпильці. Волосся вклала м'якими хвилями.

 - Сукня просто ідеально підкреслює фігуру. Я завжди думала, що після пологів з'являється невеликий животик, але тобі вдалось оминути цю "міну", - схвально оцінила подругу Катя.

 - Мабуть, пощастило, - повела плечем Дана, теж даючи своєму відображенню в дзеркалі схвальну оцінку.

 До ресторану добралася достатньо швидко. Як не як неділя і таксі доїхало без затримок. Вже на вході не змогла стримати щему в серці. Саме тут вони з Яном відсвяткували своє одруження, коли стали подружжям, як в народі кажуть, перед Богом і людьми. 

 Хоча, згадуючи тодішній свій стан, те дійство важко назвати святкуванням. Згадався страх, пригніченість і переляк, які потім поглинули глибоке, нестримне, всепоглинаюче кохання, дружба і такої ж сили пристрасть. Та позаду це все... Лишалося тільки печально всміхнутися цим спогадам та подякувати долі за їх наявність. Так, вона вирвалась з кола сумнівних думок і рада, що в її житті був Ян і навіть, що частково в нього вернувся.