Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт 📚 - Українською

Читати книгу - "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відьмаки і стежки Первородних" автора Кіра Найт. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 46
Перейти на сторінку:
Частина 22. Жарт

Несподівано ми почули гучну лайку з коридору.

Кірррррра! - почулося за дверима і ми з Аяксом переглянулись.

Швидко натиснувши кнопку невидимості на своєму спорядженні, яке я так і не зняла після силового тренування, я моментально сховала ауру, перш ніж двері до кабінету Аякса відчинилися. На порозі стояв озвірілий від злості Сайрус, а його блондинисте волосся стало яскраво червоного кольору.

Де вона?! - загарчав відьмак-цілитель. - Аякс, де вона?! Я її приб'ю! Сайрус, не гарячкуй! - насилу стримуючи сміх відповів Аякс - Весь червоний вже від злості! Аякс, чорт забирай, це не смішно! - гаркнув на нього Сайрус, але раптом зупинився, почувши мій приглушений регіт у кутку кімнати. - Ось ти де!

Відьмак метнувся до мене, але я вже вистрибнула у вікно з четвертого поверху і, хапаючись гальмувала за виступи на стіні, злітаючи вниз. Сайрус стояв, дивлячись у вікно на тікаючу здобич, і зло сопів.

Ну попадись вона мені! Буду на ній всі нові отрути та відвари тестувати! - глухо процідив Сайрус і вийшов із кабінету Аякса, який тим часом сповзав по стіні зі сміху.

Коли галас у замку стих я, під покровом ночі, пробралася в кімнату до Сайруса. Діставши флакончик із сріблястою рідиною я поставила його біля ліжка чоловіка. Хоч провчити відьмака і варто, але наживати ворогів не хотілося. Раптом мене схопили за волосся, повалили і сіли зверху, притиснувши до підлоги.

Як нерозумно було приходити сюди, Кіро.. - прошепотів Сайрус мені на вухо. Може мир? - здавлено запитала я, намагаючись вирватися, але молодий відьмак тримав мене міцно. Ммммм, ось як ти заговорила ... - чоловік нахилився до мого обличчя, грубо поцілував, прикусивши мою губу. - Обов'язково помиримось. Але не так швидко. Знову схопивши мене за волосся, він підняв мене з підлоги і підтягнув до крісла перекинувши через нього. Тобі хіба не говорили, що з відьмаками жартувати не варто? - вкрадливо спитав чоловік, утримуючи мене за волосся. Ні. - відповіла я, марно намагаючись вирватися. Ну, тепер знатимеш! - прогарчав Сайрус і сильно ляснув мене по попі. Гей, ти чого? - смикнулася я. Смирно лежи! - рикнув відьмак і вдарив знову, і знову, і знову. Відпусти! - я вирвалася, штовхнувши відьмака ногою в коліно, від чого той упав, і сама впала на підлогу. - Садист недороблений! Я то садист? - обурився відьмак. - Подивися на моє волосся! Тобі то легко говорити, у тебе волосся нормальне! Ану йди сюди! - він знову кинувся до мене, але я швидко вивернулася і відбігла до ліжка. Я тобі очисник принесла! - невдоволено кинула я, ухиляючись від спроб схопити мене. - Пару разів голову помиєш і вимиється фарба! Ага, а поки я з червоною головою - ти будеш із червоною дупою ходити! Йди сюди! - загарчав відьмак і поставивши мені підніжку знову повалив на підлогу. - А що коли ми тобі твої прекрасні локони відріжемо? - зло посміхаючись спитав Сайрус, взявши в руки ножиці. Тільки спробуй! - загарчала я, не помітивши як спалахнули мої очі і спалахнуло волосся. Воу, воу, охолонь! Я пожартував! - відьмак моментально зліз із мене і відсунувся убік.

Я голосно видихнула і волосся згасло.

Круууууто .. - протягнув відьмак. - А в тебе тільки волосся горить? Не тільки. - буркнула я, встаючи. - Ну що, мир? Мир. Якщо ти допоможеш мені змити фарбу! - відповів відьмак, посміхнувшись і швидко підвівшись. Добре. - відповіла я, взяла флакон з тумбочки і попрямувала у ванну.

Допомагаючи Сайрусу відмити волосся я задумалася.

Все, пробачив я тебе, не будь такою похмурою! - засміявся відьмак, обмотуючи голову в рушник. Та дивно якось... Ти не злякався, коли побачив що загорілося моє волосся.. - тихо сказала я. Ну так. - відьмак знизав плечима. - Думаєш я феніксів ніколи не бачив? - посміхнувся він. А ти бачив інших феніксів? - мої очі округлилися. - Я думала всі види, крім перевертнів вимерли! Пу пу пу… - чоловік потер потилицю. - Напевно дарма я тобі це сказав… Сай, розказуй! - загарчала я.

Чоловік пару хвилин мовчки дивився на мене, немов оцінюючи, після чого тяжко зітхнув. Порившись у шухляді столу він дістав магнітний ключ-карту і простягнув мені.

Запам'ятай. – тихо сказав він. - Восьма секція, п'ятий стелаж зліва. Там буде вся інформація про види, що існували, яка є в ордені відьмаків. Але! Якщо тебе спіймають - нарікай на себе, я прикривати не стану! Це заборонені знання і у небагатьох в ордені є доступ до цієї секції! Дякую! - я кинулася на чоловіка і міцно обняла, повиснувши на шиї. - Дякую! Дякую! Дякую! Все, досить. - усміхнувся чоловік, знімаючи мене з себе. - Зараз задушиш. Головне – будь обережна. Добре! - я кивнула, посміхаючись від вуха до вуха. Все, біжи спати. - посміхнувся чоловік, і я швидко вибігла з його кімнати. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 25 26 27 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"