Читати книгу - "Імперія обіцянок та гріхів, Кері Блек"

«Не спинятися на ілюзіях»

- А… Аделія? Де ти? - зненацька згадала та зупинилась. - Я бачила її в Ацидії. Мам, де Аделія?  - я повернулась та усі люди розвіялись наче їх тут ніколи не було.

- От лайно! - викрикнула я

Та нічого кращого в голову не прийшло, крім того, щоб вщипнути себе. Я маю вибратись з цієї клятої ілюзії. 

Я побачила Мірсу. Її погляд змінився на здивований, але одночасно зацікавлений та чомусь задоволений. 

- Ти сильніша, ніж я думала, - сказала вона. - Але це лише початок.

- О це вже ні! - гучно промовила та одним рухом витягнула зі своєї сумки кинджал.

Надумала дурити майбутню імператрицю? Та ще й примарними ілюзіями та пустими обіцянками, що знайде мою сестру. Ти заділа за живе!

- Навіть не думай кричати! - різко притулила кинджал до її горла. - Де моя сестра, стара ти стерво?

Манери імператриці. Ну що тут скажеш. 

- Я… я справді нічого не знаю, - зглитнула вона слину, яка підкотила до горла. - Лише хотіла, щоб ти потрапила в ілюзії.

- Для чого? - запитала я, стискаючи кинджал ще сильніше, відчуваючи, як її дихання прискорюється, а тіло здригається від страху.

Мірса на мить замовкла, її погляд ставав розмитим, а губи тремтіли. Вона поглянула на мене, ніби щось важливе вирішувала, а потім, наче зважуючи кожне слово, тихо відповіла. 

- Ацидія… Вона змінює тих, хто тут залишається. Змінює слабких. Забирає їхні надії, мрії, а потім… вони стають частиною цього світу. Але ти, як вони…

Вона знову замовкла. 

- Як хто?

- Як альянс, це обрані маги, які боряться з туманом мрій та ілюзій. Королівство Ацидії потерпає вже століттями у примарах та снах.

То може Аделія була лише примарою? Я потрусила головою. 

- Як знайти цей альянс? - вирішила, що вже купка обраних магів має відповісти мені на питання чи це була примара чи ні.

- Вони були сьогодні в місті, зупинились біля ратуші. Наше селище маленьке, - швидко пояснила вона, звідки така детальна інформація. - Якщо хтось один знає, то знають всі.

Від автора: 

Аделія Лоран