Читати книгу - "“там, де світло торкається води”, Елісса Фенікс"

— Ми пройдемо через це разом, — сказав він тихо. — Ти не одна в цьому. І я теж не один.

Її серце відразу затихло. Вона відчула, як тепле, рідне тепло його рук заспокоює її. Це був момент, коли вона зрозуміла, що навіть у найбільші темні часи є люди, які готові допомогти, які будуть з тобою до кінця. І зараз, поруч з Кайром, вона відчула, що вона здатна пройти крізь усе.

Істота дивилася на них мовчки, ніби обираючи момент для продовження. Врешті-решт, вона заговорила знову.

— Усе, що ви маєте всередині, — ваші сумніви, ваші страхи, ваші надії — це те, що створює вас. Тому для того, щоб досягти гармонії, потрібно прийняти себе цілком і повністю. Всі свої вади, всі свої прагнення, всі моменти слабкості, тому що саме це і є вашою силою.

Лея затримала подих. Це було складно. Вона не була готова прийняти всі частини себе, особливо ті, які вона намагалася приховати від світу і від себе. Але ця істота говорила правду, і хоча Лея відчувала тиск, відчула, що прийшов момент.

— Як я повинна це зробити? — запитала вона, не відриваючи погляду від істоти.

Істота усміхнулась, її обличчя залишалося нейтральним, але в цій усмішці було щось заспокійливе.

— Ви повинні подивитися в глибину себе і зізнатися собі в тому, чого ви боїтеся найбільше. Тільки через це можна прийняти свою справжню природу.

Ці слова відгукнулися в її серці, і вона розуміла, що зараз буде час дивитися в себе по-справжньому. Відкласти всі маски і зізнатися. І якщо вона пройде цей етап, то зможе справді знайти мир.

Вона глибоко вдихнула і заплющила очі. Туман навколо почав відступати, і в її свідомості прокинулося те, чого вона так довго боялася. Образи минулого, її невдачі, блукаючі думки про людей, яких вона не змогла врятувати. Її серце вмить наповнилося сумом, але в цей момент вона не могла втікти.

— Я боюся втратити контроль, — прошепотіла Лея. — Я боюся, що все, що я роблю, не має сенсу, і що я не зможу впоратися з усіма цими випробуваннями.

Тиша, яка запанувала, була глибокою. Вона мовчала, але відчувала, як це зізнання розтікається всередині, очищаючи її душу. Це було боляче, але дуже важливо.

Кайр стояв поруч, і його підтримка була відчутна навіть у цю тишу. Лея відчула, як його руки знову обгортають її, і знову прийшло те тепло, яке допомагало їй залишатися вірною собі.

— Ти не одна, Лея, — сказав Кайр, його голос був повний тихої впевненості. — І я буду поруч, поки ми не завершимо це. Ти сильна, навіть якщо ти не завжди це відчуваєш.

І в той момент, коли Лея відкрила очі і побачила його погляд, вона відчула, як випробування починає відступати. Її внутрішній мир почав відновлюватися. І, можливо, це був лише перший етап. Але відтепер вона знала: разом з Кайром вона зможе пройти крізь усе.

Істота кивнула, і перед ними знову розгорнувся новий шлях, тепер уже без страху.

— Ви готові пройти наступне випробування, — сказала вона. — Далі буде ще важче, але ви вже подолали найбільший бар'єр. І зараз ви дійсно готові до того, щоб стати цілим.

Лея і Кайр пішли вперед, готові до нових випробувань, і хоча вони не знали, що чекає попереду, тепер вони були готові зустріти це разом.