Читати книгу - "Твердиня"

— Що… — Ґуннар поводив рукою по шиї, але голка ввійшла на всю довжину.

Закинувши голову, рудий гигикнув:

— Це шпилька з кількома міліграмами отрути острівного ботропса[64], змії, яка водиться винятково на острові Кеймада-Ґранде, що в Атлантичному океані, неподалік Бразилії. Одна з найотруйніших гадюк у світі. На острові немає поживи, крім птахів, тому, щоб вижити, острівний ботропс навчився вбивати швидко, смерть від укусу настає скоріше, ніж поранена жертва встигає відлетіти. В результаті еволюції у цього унікального виду змій сформувалася найбільш швидкодійна отрута серед усіх, відомих на планеті, через що я підозрюю, що кінця цієї фрази ти вже можеш не чути…

Так і було. Занімівши, Ґуннар Іверс повалився ницьма на підлогу. Через десять секунд у старого зупинилося серце.

Ховаючи ручку із замаскованим усередині пусковим механізмом для голок за пазуху, рудий підвівся й озирнув небіжчика. Переступивши мерця, підійшов до вимикача і завмер.

Якого біса? Хоча б у цьому він собі не відмовлятиме.

Так і не вимкнувши світла, рудий схилився над тілом, легко перевернув його і поволік до центру майстерні. Натягнув гумову рукавицю на правій долоні на рукав кофти і примотав її скотчем. По тому дістав з бокової кишені складного ножа і вправним рухом розпоров живіт Ґуннара. Засунувши руку в черевну порожнину, розштовхуючи нутрощі, він заглиблювався, поки не дістав пальцями ще тепле серце. Кров заливала підлогу, розповзаючись безформною плямою. Обхопивши занімілий орган, рудий потягнув його на себе. Спершу вени та артерії не пускали, втримуючи розм’якле серце на місці, але згодом чоловіку вдалося вирвати його і видобути на поверхню.

Вдруге обдивившись мертвого старого, рудий виколов осклянілі очі і видряпав кілька позначок на опалих грудях. При цьому він милувався роботою, неначе скульптор, що виковує статую вродливої жінки.

Серце він поклав у пакет і забрав з собою. Ніякого зашифрованого послання в тому не було; символи, вирізані ножем на грудях, теж нічого не значили. Рудий розважався, тішачись від думки про те, як ламатимуть голову над його безглуздою витівкою шведські поліцейські. Підсвідомо він підбадьорював себе, що чинить так через необхідність, посилаючи послання студентам, які відвідували Ґуннара в переддень смерті. Сюжет про таке вбивство покажуть по телебаченню, про нього, певна річ, напишуть у газетах, і рудий небезпідставно сподівався, що після влаштованого ним спектаклю шмаркачі, якщо вони щось знають про Паїтіті, різко захочуть забути те, що почули від Ґуннара Іверса. Якби Джейсон спитав у нього, на дідька він розпанахав художника, видер серце і вимазав кров’ю півмайстерні, рудий так би й сказав: щоб налякати. Та це була лиш відмовка. Насправді чоловік отримував задоволення від того, що робив.

Перед тим як вийти на вулицю, рудий сфотографував тіло Ґуннара на мобільний. Тоді зняв рукавиці і стягнув гумову шапочку. Хутко перетнувши дорогу, він сів у припарковане неподалік «Volvo» і поїхав геть…

Ніхто з хлопців, кому адресувалось «послання», не бачив новин. Вони були молодими безклопітними студентами, і стокгольмські кримінальні новини цікавили їх найменше. Ян Фідлер, який прожив у Швеції найдовше, щоранку передивлявся шведські новинні сайти, але, наштовхнувшись на замітку про дикунське вбивство на Остермальмі, ніяк не пов’язав його з розповіддю про загублене місто Паїтіті, яку почув від Левка й Семена. Четверо друзів продовжували готувати подорож, не підозрюючи, що людину, яка дала їм карту, відправили на той світ.

XIII

2 квітня 2012 року, 14:22 (UTC +1) «Kista Galleria»[65], район Шиста, Стокгольм

Левко тупцяв посеред другого поверху супермаркету «ІКЕА» біля металевого кошика, заваленого легкими спальниками в нейлонових мішечках з білими мотузяними затяжками, і телефонував Семену. Пролунало клацання, просигналізувавши про встановлення зв’язку.

— Старий, здоров! Говорити можеш?

— Валяй, — відгукнувся росіянин.

— Я зараз в «ІКЕА», знайшов спальники.

— І?

— Легкі, в нейлонових мішечках, дешево коштують.

— Температура? — поцікавився Сьома.

Левко зиркнув на етикетку.

— Мінімальна, на яку розраховані, — +7°C.

— Бери. Це саме те, що треба. Сумніваюсь, що в сельві температура падатиме нижче від +20°C.

— Я б і так узяв, але дзвоню не через те. Тут акція: один спальник коштує сто двадцять крон[66], а п’ять штук віддають за п’ятсот.

— Тобто п’ятий спальник дають за двадцять крон, — мигцем порахував Сьома.

— Істинно! Купляти п’ять?

— Звісно! Чого ти вагаєшся?

Єдине, через що Левко не любив капіталізм, — це різноманітні промоакції та знижки, що примушують людей купувати абсолютно непотрібні їм речі.

— Та думаю: нас же четверо…

— Менше думай, Лео, — рубонув Сьома. — Де ти ще купиш спальник за два євро?

— Але ж він нам не потрібен… — кволо опирався українець.

— Бери!

Хлопець зачепив пальцями п’ять мотузок, що стягували горловини чорних мішечків, висмикнув їх і потюпав до каси.

Всю дорогу додому Левко думав про те, на хріна їм здався п’ятий спальник…

XIV

У четвер, 5 квітня, після трьох днів прискіпливих вишукувань, друзі купили квитки.

Дешевих з однією пересадкою не виявилось. Довелося викопувати найкращі варіанти серед перельотів з двома пересадками. Найдешевшим виявився маршрут, запропонований «American Airlines» спільно з «British Airways» і «LAN Peru»: Стокгольм—Лондон—Маямі—Ліма. Назад у зворотному порядку: Ліма—Маямі—Лондон—Стокгольм. Коштувало це задоволення тисячу двісті шістдесят американських доларів.

Виліт запланували на 24 липня (відправлення з аеропорту Арланда о 7:35, прибуття в кінцевий пункт — Ліму — о 5:40 ранку наступного дня, 25 липня). Весь переліт, враховуючи час на пересадки, займе трохи більше ніж двадцять дев’ять годин.

Tue Jul/24/2012 — Departure 2 stops Total travel time: 29h 5m STOCKHOLM LONDON 2h 40m ARN 7:35am LHR 9:15am 867 mi American Airlines 6525 Operated by British Airways Airbus A319 | Meal Layover: 3h 0m LONDON MIAMI 9h 35m LHR 12:15pm MIA 4:50pm 4,430 mi American Airlines 39 Boeing 777 | Lunch | Snack Layover: 8h 10m MIAMI LIMA 5h 40m MIA 1:00am + 1 day LIM 5:40am + 1 day 2,626 mi Departs on Wed Jul/25/2012 Arrives on Wed Jul/25/2012 American Airlines 7268 Operated by /LANPERU Boeing 767-300 | Dinner | Breakfast x

Порахувавши необхідний для походу час і наявні фінанси, Сьома з Левком вирішили, що назад полетять 24