Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"

Сідаю на край власної постілі, чекаючи. Шум води більше не доноситься з ванної так, що з хвилини на хвилину, вийде Джеймс. Сподіваюся, йому вистачить такту не вийти з ванної голим ... Цікаво, у нього такий твердий прес, як я і уявляю? Він виглядає спортивним хлопцем, а ще ці бої ... напевно, він багато тренується і тому такий підтягнутий.

Бачу, як крапельки води так заспокійливо стікають по міцному тілу, ховаючись за поясом штанів.

- Ой! - закриваю долонями очі під веселий сміх Джеймса.

- Сподобалося?

- Я просто замислилась, ясно?

- Можеш ще подумати, а я постою. Тобі краще якийсь ракурс вибрати: так, як було або, може, підійти трохи ближче?

Забираю долоні від обличчя, збентежена, і заливаюся фарбою сорому. Я не помітила, що він вже вийшов і підійшов до мене так близько, що погляд сам уткнувся на його живіт. Очі вперто не хотіли підніматися вище, розглядаючи гладку шкіру. Кубики є!

- Якщо що у мене очі вище.

- Я знаю! - ричу на нього, скочивши з місця, інакше точно не змушу себе дивитися на його обличчя. - Я постелила тобі на підлозі. Влаштовуйся там, і не думай, що поступлюся тобі ліжком!

- Я й не сподівався, що поступишся. Швидше навпаки - хотів, приєднатися до тебе.

- Тільки в твоїх мріях, Джеймс.

Поспішаю у ванну кімнату, але на півдорозі розумію, що забула одяг. Повертаюся, все також під пильним поглядом медових очей, підхоплюю речі, і йду назад. Хочеться по-дитячому показати йому язика, але стримуюся. Я і так зганьбилася вже перед ним не раз.

Роблю воду погарячіше, як люблю, і поступово заспокоююсь під ласкавими струменями води. Приміщення заповнює приємний запах ванілі і манго, коли я відкриваю улюблений шампунь. Піна, змиваючись, лоскоче шкіру, і я прикриваю очі від задоволення. Обожнюю приймати душ! Він так розслабляє, забирає всі погані думки геть, очищає тіло і розум.

Виходжу і гарненько витираю розпарену шкіру. Цього разу теж не наношу крем на тіло, як і в попередні рази. Мама наполягає, щоб я зберігала її шовковистою завжди, але мені і так всього дев'ятнадцять, так що не бачу причин постійно мазатися цими рідинами.

Перевдягаюся і виходжу з ванної кімнати, відразу ж помічаючи, що нахаба влаштувався на ліжку, а не на підлозі. Почувши, як відчиняються двері, він відразу спрямував погляд на мене. Я думала, що хлопець вже спить.

- Іди на підлогу, інакше перестану бути такою лояльною, і ти підеш спати на вулицю або в гараж!

- Навіщо ти так зі мною, Емілі? Я думав, ми друзі!

- Ось тому і шуруй на підлогу спати!

- Га-аразд. - бурчить він, але сповзає на підлогу. - Тут твердо.

- Переживеш. Там кілька ковдр під твоєю царською ніжною дупою, тому нічого не твердо! А тепер спи!

Лягаю на ліжко. З цього ракурсу мені не видно хлопця, але чую, як він тихенько посміюється.

- Царська ніжна дупа?

- Так.

- Не знав, що в тебе така багата фантазія.

- Все, спи! Уже друга ночі, і я хочу спати. І тільки спробуй до мене приставати!

- Ой, ні, мабуть! В думках не було! Я тебе починаю побоюватися.

Мене забавляє ця маленька перепалка так, як і його. Я теж починаю сміятися.

- Правильно, краще бійся.

- Але, може, ти зглянешся і пустиш мене на м'яке ліжко?

- Ні!

- Ну будь ла-аска!

- Ось, тепер ти зануда.

- У мене так до ранку все буде боліти.

- Ти скиглиш гірше дівчини, Джеймс!

- Так пусти мене на своє ліжко, і я перестану! Ми обидва заснемо, і я буду тримати дистанцію, обіцяю! Хочеш, поклади між нами згорнуту ковдру! Ось - хороша ж ідея!

- Який же ти нестерпний. Іди і лягай на самий край. І тільки спробуй зрушити далі!

Повторювати двічі не доводиться. І Джеймс блискавично (занадто жвава реакція, як для людини, що випила) застрибує на ліжко, лягаючи поруч зі мною. Добре, що ліжко широке, але мені здається, що точно тепер не засну. Відчувати, як поруч лежить хлопець в одних штанах, і я в піжамному одязі, надто для мене незвично. Я б навіть сказала, інтимно, адже мені ніколи не доводилося ділити з кимось постіль. Навіть з подругами.

Я вимкнула світло, і влаштувалася зручніше. Джеймс простягнув до мене руку, і прибрав пасмо волосся, яке впало на обличчя, мені за вухо. Я лежала нерухомо на боці, вдивляючись в напівтемряву спальні. Видно було лише чоловічий силует. Він не поспішав прибирати руку. Пальці Джеймса обережно погладили мою вилицю.

- Не бійся мене, кішечка. Я тебе ніколи не ображу.

Я чомусь йому вірила. Мені не було страшно від того, що я привела його додому, хоча ледь знаю, чи пустила на власне ліжко. Забулися всі погані плітки про те, що він місцевий університетський ловелас, який використовує жінок тільки на одну ніч. Десь в глибині душі, я навіть розумію чому вони так кидаються на нього, бажаючи цієї недовгої ласки. Джеймс виглядає впевненим в собі, але не себелюбом, красивим, але без пафосної маски, ввічливим, але не старомодним. У ньому зібралися ті якості ідеального хлопця, які кожна дівчина хотіла б бачити у власному чоловікові.

Зараз, лежачи навпроти нього, вдивляючись в ці теплі очі, відчуваючи його приємний дотик до обличчя, я не можу знайти в собі сили, щоб відвернутися. Я хочу лежати так нескінченно, а не тільки одну ніч.