Читати книгу - "Пір'їнка, Міа Натан"

    Я розірвала всі малюнки з Артемом.

    Але викинути не змогла.

    Треба було їх спалити.

    Але я не змогла. Просто запхала їх подалі у величезну купу старих ескізів та малюнків у своїй шафі. Викину при нагоді… 

    Думала, розправа над його зображенням принесе мені такий жаданий спокій. Але ні. Я озирнулась на безлад в кімнаті. Треба було б прибрати. Але я лише шмигаю носом і втираю запізнілі сльозинки.

    У нас у спальні недалеко від ліжка одна зі стін декорована дзеркалом. Аби додати більше світла. Принаймні так мені пояснив Андрій. Повертаю обличчя до дзеркала і жахаюся тому, що бачу.  Вигляд у мене зараз просто феєричний! Червоні очі й чорні кола під ними. Яке тільки поєднання фарб! Яка експресія!  

    Я саме стояла біля вікна, коли повернувся Андрій. Спочатку я просто спостерігала, як його машина в'їжджає на подвірʼя. Потім як він виходить з автівки, потягується всім тілом й прямує до будинку.

     Якусь мить я просто стояла й нічого не робила. Напала якась апатія. Але вже через декілька секунд до мене дійшло, що відбувається. Я озирнулась навколо і зрозуміла, що навести лад у кімнаті та привести до ладу себе я не встигну. Треба обирати щось одне. Вибір був очевидний. Швидко в душ.

     Я тільки-но встигла роздягнутися та стати під гарячі струмені води, коли почула, як чоловік зайшов у спальню.

    Я підставила заплакане обличчя під воду й спробувала сконцентруватися на тому, аби заспокоїтись та прийти до норми. Просто закрила очі та слухала своє дихання.

     Я не відразу зрозуміла, що відбувається, коли відчула, як чоловічі сильні руки обійняли мене за талію.

   — Дозволиш приєднатися? — чую я голос Андрія за спиною й відчуваю шкірою його поцілунки на своїй шиї. Я не відповідаю. Просто нахиляю голову й підставляю шию під його пестощі. Він повертає мене до себе та накриває мої губи своїми.

    — Моя дівчинко! — шепоче він просто мені в губи.

  Андрій не поспішає. Він, скажу так, допомагає мені митися, намилюючи моє тіло запашним гелем з витонченим екзотичним ароматом. Робить він це просто голими руками. Рухи його долонь моїм тілом роблять мені дуже приємно.

    А ось коли Андрій змив всю цю розкіш з мене, то просто підхопив під стегна і прямо так, мокру та голісіньку, поніс у спальню. Його губи жадібно цілували мої трепетні губи та розпашілу шкіру. Я обвила його ногами та міцно до нього притислась. 

    Він кинув мене на ліжко, просто на мої малюнки.

    — Стій, стій! — спробувала зупинити я його. — Дай заберу це!

   — Я сам, — сказав він, допоміг мені сісти та одним широким рухом скинув частину малюнків на підлогу. Потім штовхнув мене на ліжко.

   Сьогодні я буду думати тільки про Андрія. Чужим не місце у нашому сімейному ліжку! 

    Гарячі губи мого чоловіка саме цілували мене… де хотіли, коли я повернула голову й зустрілась поглядом зі звично спокійним поглядом Артема.