Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Неможливий романс, Мартіна Зоріна 📚 - Українською

Читати книгу - "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Неможливий романс" автора Мартіна Зоріна. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 88
Перейти на сторінку:

Взявши до рук букета, я вдихнула солодкий аромат улюблених квітів й радісно усміхнулась. Серце млосно стискалося у грудях.

***
              

 З букета випала маленька картка й впала на паркет. Нахилившись, я взяла її до рук й прочитала напис.

Ресторан «Брістоль» о 20:00

Картка не була підписана, але я знала від кого ця краса. Безсумнівно, це був Влад. Чоловік обожнював цей ресторан так само як і я. Обслуговування та сервіс там на найвищому рівні. Та безперечно, найкраще у даному ресторані — це кухня і талановитий шеф-повар, котрий керує нею. Страви у нього настільки смачні, що хочеться ними ласувати щодня.

Насолодившись красою квітів, я попрямувала на кухню. Дістала із буфету величезну кришталеву вазу, наповнила її водою й всунула туди букет. Вазу віднесла у нашу із Владом спальню й прилаштувала її на комоді. Потім спустилася вниз за коробочкою з ювелірного магазину. Дуже вже кортіло приміряти подарунок чоловіка.

Цього разу Влад перевершив самого себе й придбав для мене вишукану підвіску у вигляді троянди з маленьким діамантом по центру. Квітка виглядала такою ніжною, що здавалась живою. Кулон прекрасно пасував до моїх сережок акуратного мініатюрного браслета з такими ж діамантиками.

Подарунок радував око, проте викликав легкий смуток у серці. І ігнорувати це відчуття мені було не під силу. Десь на краю свідомості лунали огидні голоси й твердили, що я справжня дурепа. Владислав навіть не спробував поговорити зі мною по-людськи чи хоч якось прояснити ситуацію. Він вкотре забажав проігнорувати проблему.

***

Водій Владислав приїхав по мене заздалегідь, привізши із собою кілька пакетів із мого улюбленого італійського магазину одягу й люб’язно повідомив, що одягнути я маю саме це. Подякувавши, я підійнялася у спальню й зі злістю кинула пакети на ліжко. Я ненавиділа, коли Влад вирішував за мене, що мені вдягнути, яку зачіску зробити й взагалі — як себе поводити, як посміхатися та що говорити. І якщо на початку сімейного життя він просив та радив, то тепер — вимагав. Сперечатися із ним було практично неможливо.

— Моя дружина має виглядати розкішно, — твердив Влад, щоразу як я обурювалася стосовно його пропозицій. Мій гардероб мені подобався і я не бажала виглядати, як більшість багатих снобів, одягаючи на себе лише речі іменитих дизайнерів.

З кожною такою витівкою, я божеволіла ще більше, розуміючи, що так далі жити не можна. Чоловік не може контролювати моє життя і кожен мій крок лише тому, що боїться осуду громадськості. Так, він публічна особа і до нього відповідно завжди посилена увага зі сторони людей, та всьому є межа. Можливо, сьогодні мені вдасться поговорити із Владом відверто й пояснити йому усе. Або ж...

Я взяла до рук мобільника і набрала номер чоловіка. За цілий день він мені так ні разу не відповів, ані на дзвінок, ані смс. І це бісило до чортиків. Я розумію, що у нього незабаром відбудеться бій і підготовка до нього вкрай важлива. Та дідько, так не можна!

Влад не відповів і цього разу, тому я вирішала подзвонити у спортивний комплекс, де зазвичай відбуваються його тренування.

— Так, слухаю, — на тій стороні зв’язку пролунав писклявий голос Марини.

Марина Смигач — власниця спортклубів, де тренується мій Влад та донька його тренера.

— Поклич, Влада, будь ласка, — якомога ввічливіше мовила я, хоч насправді хотілося післати цю дівку під три чорти.

— Він зайнятий, — Її зухвалість та наглість іноді не мала меж. Як і бажання спокусити мого чоловіка.

— Нічого, для мене знайде час.

— Не впевнена, — її тон та слова мене дратували.

— Марино, прошу, поклич мого чоловіка. Це важливо.

Скільки разів я благала Влада змінити собі тренера й викреслити із нашого життя цю ненормальну сімейку, та чоловік щоразу відмовлявся мене слухати. Йому подобалось співпрацювати зі Смигачем й шукати нового тренера, він не бажав. З часом, я просто змирилась із категоричністю чоловіка й перестала звертати на такі речі свою увагу, мінімізуючи моє спілкування із цими людьми.

Влад не бачив нічого поганого в тому, що Маринка — а саме так називав її мій чоловік — завжди привітна та ввічлива з ним. Адже він — найголовніший та найкращий спортсмен, якого коли-небудь тренував її батько. І саме Влад приніс славу та популярність спортивним комплексам Смигача. Я ж бачила в ній конкурентку.

— Твій чоловік і мій батько зараз на зустрічі із новими спонсорами. Якби я навіть хотіла, то не покликала б його до телефону.

Я була впевнена. що це брехня. Бо ніхто не проводить такі зустрічі так пізно. Й тим більше, що сьогодні ввечері у нас із Владом побачення. Він би мене попередив про таке.

Як де мене дратує ця дівка!

— Гаразд, дякую за допомогу. — Не очікуючи відповіді, я скинула виклик й жбурнула телефон на ліжко.

Зняла із себе одяг і попрямувала до ванної. Холодний контрастний душ перед побаченням, мені не завадить. А Влад, Влад зачекає. Якщо насправді кохає мене.

Та чомусь, я починаю сумніватися в його почуттях...

 

 

1 ... 25 26 27 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Неможливий романс, Мартіна Зоріна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"