Читати книгу - "Нам не можна бути разом, Крістіна Жиглата"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Просто дай мені час, будь ласка, – прошу.
Він киває. Дивиться на мене холодно та відсторонено, і ми покидаємо квартиру.
Езра відвозить мене додому, допомагає перелізти через огорожу, вилізти на балкон. А потім, поцілувавши мене в губи, йде геть. Про те, щоб він залишився, не було й мови... і в цьому винна не тільки його робота, а й наша сварка... Езра вперше пішов від мене похмурий і злий.
Якийсь час я залишаюся ще на балконі, проводжу його поглядом, реву, а потім, коли він ховається з виду, заходжу в кімнату… Заходжу і завмираю на місці, бо на ліжку помічаю маму. Вона сиділа на краю і дивилася на мене похмурим, засуджуючим і незадоволеним поглядом.
Те, що вона бачила мене з Езрою крізь скляні двері балкона, сумнівів не було… а ми цілувалися та обіймалися…
Боже… Що ж тепер буде…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нам не можна бути разом, Крістіна Жиглата», після закриття браузера.
