Читати книгу - "Секрети родини Бенет, Кері Блек"

Табличка висіла з надписом зачинено. Я постукала. Через кілька хвилин світло засвітилось та до мене вийшла заплакана Елізабет. 

- Що сталось? - нахмурилась дивлячись на дівчину. 

Лізі заплакала з новою хвилею, вона потягнула мене за руку до столу де лежали так мені знайомі платіжки про несплату. Магазинчик Елізабет закривають через тиждень, якщо вона не оплатить оренду. 

- Скільки в тебе є? - глянула я на кінцевий рахунок у платежі. 

- Дві тисячі вун, - повідомила вона. - А треба двадцять, - вона знову почала заливатись сльозами. 

Моє серце здалось від жалю. Дівчині не просто закриють магазин, її виселяють з речами, адже вона живе тут. 

- Відкивай магазин, - важко зітхнула, розуміючи що треба рятувати ситуацію. 

- Але все одно ніхто не прийде, - витерла вона сльози. 

- Вистав столик перед магазином будемо продавати зілля чарування, - придумала я план. - І кухню мені відкрий. 

Стоячи на кухні я розливала багато зілля чарування і дала одне випити Лізі. Можливо це в якомусь роді шахрайство, але коли я вчилась у мене був свій магазинчик і якщо в якийсь місяць продажі не йшли це рятувало на ура. 

Я спостерігала з вікна другого поверху, як Лізі виставляла товар та люди проходячи повз зупинялись, щоб глянути. Зілля спрацьовувало. Вони дивились на те, як вона розповідала та зачаровано купували першокласне зілля з непоганою націнкою. 

Я ж почала готувати нові порції зілля чарування та ще декілька побутових зіль, типу миттєвого душу чи підвищення імунітету. Зілля були не складні, тому готувались швидко. 

Взявши велике відро, я обережно поскладала зілля всіх кольорів веселки та спустилась до низу, розкладати на спустошений стіл нові пляшечки. 

Я розповіла Лізі, для чого ці зілля, люди вже з моїх слів починали хапати зілля та давати Лізі кошти. Дівчина стояла у сяючій посмішці, не встигаючи рахувати решту. 

- А тепер запрошую до магазину, - голосно промовила до натовпу відкривши двері магазину. 

Люди прямо так зірвались та побігли до магазину роздивлятись усе. Хтось купував зілля, хтось рідкісні трави. Навіть коли я відчула, що зілля чарування на Лізі зникло, люди не розбіглись. 

- Ось це так виручка, - глянула вона на касовий апарат, який ледве закрився. 

- Ти тільки не користуйся цим часто, - тихо заговорила. - Можуть бути не приємності. 

Говорила я з власного досвіду, адже в минулому конкуренти на мене навели такі перевірки після таких аншлагів, що я ледве вилізла сухою. Ось це були пригоди.

- Лізі я ще зв’яжусь з тобою, на цьому тижні, - кинула наостанок дівчині, глянувши на годинник. 

В моїй голові був план, як допомогти Елізабет. Хоча дівчину я знала не довго, але добра душа у неї та й гріх не допомогти, якщо є можливість. 

Вийшовши на вулицю глянула на висотку поруч. Це були апартаменти Майкла і судячи з виду, який памʼятала у нього був останній поверх. Світло там не горіло. Цікаво він знімає житло чи це його квартира? 

Мої ноги понесли мене прямісінько до бару. Повторення вечірки я не хотіла, лиш запитати відео з камер спостереження. 

- Я вас пам’ятаю, - засяяла посмішка в бармена. - Ви ж танцювали без..

- В вашому барі мені підляли зілля покори, - різко перебила його. - Дайте мені відео з камер. 

- Камер немає, - відповів він та побачив, що я кошусь на камеру над ним, пояснив. - В той день всі відео видалили. Ми й самі були не проти передивитись дикі танці на…

- Погано, - знову перебила його. 

- А телефон доречі ваш знайшли, - він дістав з-за бару мій старенький телефон. 

Звісно він був вимкнений, але він був у мене. 

Я оглянула зал та помітила декількох студентів другого курсу, які не збирались в гуртожик хоча вже майже восьма. Комусь буде не переливки.

Їхавши назад у академію в таксі я нарешті видихнула. Перенапруга досі відчувалась в організмі, а після приготування зіль мені стало гірше. А ось якби у мене був хтось для таких випадків, то зараз би не мучалась. Згадала я пропозицію Говарда. 

Ми майже доїжджали до академії, як у вікні по праву сторону побачила сплески магії, а за ним почулось голосні крики жінки. 

- Зупиніться! - наказала таксисту. - І викличте когось з органів влади. 

Не заплативши я вибігла з машини та направилась на допомогу. Що може дівчина з перенапругою та слабким тілом? Абсолютно нічого, хіба що увагу на себе перейняти. 

Прибігши до місця сплесків магії я заклякла. 

На землі лежало тіло світловолосої жінки, а над нею схилився демон. Темний, високий, з виваленою пащею та рогами на голові. Його зуби були оскалені та дуже гострі. Він стояв на чотирьох лапах та вирячивши очі він перемістив погляд на мене. 

Моє сердце перестало битись. Я стояла як вкопана, навіть не знала, що можу зараз зробити. І проклинала Хаоса, що вирішила так безглуздо померти. 

Ззаду почувся постріл сильної магії, який пройшовся повз мене та влучив у демона. Він завив та постріл повторився. Я стояла дивлячись тільки на нього, здалось, що я навіть повурушитись не можу.