Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Заборони для відьми, Велена Солнцева 📚 - Українською

Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"

2 192
0
24.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Заборони для відьми" автора Велена Солнцева. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Заборони для відьми, Велена Солнцева» була написана автором - Велена Солнцева, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі".
Поділитися книгою "Заборони для відьми, Велена Солнцева" в соціальних мережах: 

📚 Ласкаво просимо на readukrainianbooks.com - ваш портал до найзахоплюючіших світів літератури. Однією з цих захопливих подорожей є книга "Заборони для відьми" від автора Велени Солнцевої.

🧙‍♀️ Головний герой цієї книги - Аріана, молода відьма, яка пройшла через безліч випробувань і перешкод. Вона змушена приховувати свою силу і справжню природу від світу, що її оточує. Але коли війна загрожує її рідному світу, Аріана вирішує піти на все, щоб врятувати своїх близьких і друзів. Ця книга розповідає про її боротьбу, відвагу та внутрішню силу.

🖋 Автор Велена Солнцева - це талановитий письменник, який створює захоплюючі світи та персонажів, які залишають глибокий слід в серцях читачів. Її оповідання завжди надихають та заставляють задуматися.

🌍 Readukrainianbooks.com - це не лише місце, де ви можете безкоштовно читати книги онлайн українською мовою, але і платформа, де зібрані найкращі твори світової літератури. Наша мета - надати доступ до захоплюючих історій для всіх.

📖 "Заборони для відьми" - це книга, що розкриває перед нами магічний світ, де сила волі та віра в себе можуть зробити неможливе. Ця історія переповнена пригодами, справжнім духом боротьби та магією. Приєднуйтесь до Аріани в її неймовірному подорожі та дізнайтеся, що таке справжнє відвага. 🧙‍♀️✨📚

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 82
Перейти на сторінку:
Частина 1

 Різко підскочивши з ліжка, але ще не встигнув прокинутись, подивилась на громихаючі під сильними ударами двері, якы й так погано трималися нат петлях, а зараз й зовсім щіпа в різні сторони летіла. Кого принесло в таку рань? З задоволенням потягнувшись, все рівно квапитись нікуди, двері майже пали в нерівному бою. Зробила крок й наступила на хвіст маленькій рисі, яку прихистила поки підросте та силу набере, і котра зараз осатаніло вчепилась в мою ногу з самим мстивим виразом на пухнастій мордочці. Двері небеспечно затряслись під лавиною нових ударів,  з того боку почувся завиваючий голос.
-Василино, відкривай! Швидше!
 Ось зараз все ставало зрозуміло. Більше не зволікаючи зкинула з ноги рись, і він юркою тінню шмигнув під ліжко. Швидко пройшла босими ногами до входу і відкрила добряче покатані двері.  На мене дивилась расхристана дівчина - коса заплетена аби як й розпатлавшись по дорозі нагадувала більш гніздо, плаття натягнуте на голе тіло, що дозволяло роздивитись покаті плечі і об'ємні груди. Переді мною во всій своїй красі стояла наша княжна. 
-Що? - кругле підборіддя дівчини затремтіло. - Знову? - не змогла стримати тяжкого подиху. 
 Вона швидко закивала головою і відсунувши мене убік пройшла у хатинку. Мені нічого не залишалося як косо навісивши двері назад на петлі поплестися слідом. Любава уважно оглянувши вбранство хати суворо запитала:

-А Де Кузьма?
 Знову важко зітхнула - мій домовик сховався, залишивши недбалу відьму напризволяще. Справа в тому, що минулого разу вони з Любавою на суперечку пили горілку, і красна дівчина перепила мого домовика за що той поплатився. У Любави гумор був своєрідний і не кожному зрозумілий, ось вона й обстригла бороду та волосся йому, а для маленького народу це ганьба.Тепер ховається по кутках Кузьма, соромно йому людям на очі показуватися, чекає поки все наново відросте. Але видавати
його я не збиралася.

-У гості до тітки відпустила. Вона недалеко живе.
 Любава похитала головою, витягла маленьку, бідненьку рись що упиралася всіма лапами з-під ліжка і з силою притиснула до м'яких тілес. Бідна тваринка прийнявши свою нелегку долю обм'якла у її руках. З ясних блакитних очей дівчини покотилися гіркі сльози, прокладаючи вологі доріжки по пухким щоками. Я надміру здивована заклопотала навколо неї.

-Любавушка, світ наш, що трапилося?

Всадила дівчину за стіл, підставила пиріжки напередодні напечені, і приготувалася слухати. Любава втерши рукою сльози ісхопивши здобу завела:

-Батько мій виходити заміж наказує.

Сплеснувши руками вигукнула:

-Невже дозволив? Так це ж добре Любавушка, більше не треба буде з Іваном по кутках ховатися.
 Але мої слова її не заспокоїли, а як виявилося тільки більше розбурхали дівоче серце.

-Та не за Івана він мене віддати хоче.

Та як зареве наче білуга. Швидко підскочивши зі стільця побігла за заспокійливим, одна пляшечка ще була припасена. І нічого що ранок, коли серце дівоче розбите його треба лікувати. Витягнувши з-за печі бутиля з каламутною рідиною, кинулась до столу, налила повну склянку і простягла Любаві. Та недовго думаючи перекинула його в себе, і навіть не скривившись простягла порожню тару вимагаючи добавки. Цього разу навчена гірким досвідом налила трохи, дівчина випивши і цю порцію неначе заспокоїлася. 
-Так за кого віддати хоче?

Шмигнувши акуратненьким носиком княжна пробубоніла:

-За басурманіна заморського.

Я аж вушка нагострила - іноземці у нас рідкісні птахи, ми далеко від столиці живемо, тому чуже обличчя рідко й бачимо.

-А звідки той басурманін буде?

Любавушка важко зітхнувши промовила:

-Так і не згадати одразу. Спекотно там завжди, зим не буває.

Мрійливо зажмурила очі. Зими я не любила і край де завжди тепло здавався мрією.

-А чого так вбиваєшся, невже поганого батько дочці побажає? Може варто дослухатися цього разу до нього?

Княжна похилила світлу голову.

-Та не людина він Василинушка, жах як страшно мені. Та й Івана я люблю, а батько й чути про нього нічого не хоче. Син мірошника не рівня княжої дочки.
 У чомусь звичайно князь правий, але ж у нас все набагато простіше, не столиця ж. Наречених мало, а Іван видний хлопець, хоч і дурний.

-А якщо не людина, то хто?

У дівчини почався новий виток істерики, витираючи сльози вона проїкала:
-Др-др-дракон.

Я так і заклякла на стільці. Дракони були істоти рідкісні і всіма законами охороняються. Та тільки як ящірка летюча може на дівчині одружитися? Зрозумівши мої думки Любава продовжила:

-З перевертнів він. Якийсь там давній рід,  його татко з моїм ще в університеті потоваришували і домовилися коли діти будуть, пов'язати їх шлюбом.
 Так, непроста ситуація. Особливо якщо зважити на те, що дівчиною Любава вже рік як не була. До того ж перевертні були ще більш рідкісним явищем для нашого краю ніж дракони. Дракон у нас свій був - Горинич його величали. Подейкували, що в ході невдалого експерименту він і обзавівся трьома головами, нічого вдіяти не змогли і колишній дракон, а наш нинішній Горинич покинув своє гніздо й оселився в глибокому лісі, подалі від інших драконів щоб не засміяли. Та тільки коли змирився зі
своїм становищем, тоді навіть пишатися почав що він один такий особливий на весь світ.

-А Іван що каже?
Схлипуючи Любава відповіла:
-Він думає що ти мене знову вкрала.

 Я тихо застогнала від розпачу й зрозуміла жахливе – двері сьогодні не вистоять. Минулого разу коли я нібито викрала княжну Іван розніс мені паркан, і гордий своїм подвигом забрав дівчину що верещала від щастя. Він навіть ніяк зрозуміти не міг що підлаштовано все спеціально, щоб його увагу привернути. Любава в нього закохалася, а він її не помічав, бо не можна на князівську дочку заглядатися, а після її визволення у них кохання і почалося. Князь коли дізнався, так я подалі в
ліс відселилася, аби долю не випробовувати. Він у нас чаклун знатний, сперечатися з ним собі дорожче.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заборони для відьми, Велена Солнцева», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заборони для відьми, Велена Солнцева"