Читати книгу - "Солодкий поцілунок , Українська Blink"

Чимін: Ти) Більше мені ніхто не потрібен

Ліза: Ну добре... Котра годин, м?

Чимін: Вже шоста ранку. Час вставати

Ліза: А? Спати треба. До десятої посплю

Чимін: Як хочеш. Я йду душ прийму. Скоро буду)

Ліза: Добре)

 Чимін пішов в душ. Я його чекала.

Ліза шепотом : Коли ж ти з'явишся, м?

 І тут я почула звук замка.

Ліза: Прийшов?

 Це був Чимін. Він був тільки в спідній білизні і рушником на голові.

Ліза: Хоч би вдягнувся. І не соромно тобі так ходити?

Чимін: Ні) Але я певно вдягнуся скорше всього

Ліза: Швидше, будь ласочка

 Я накрилася ковдрою до голови і згорнулася калачиком. Тут прийшла моя кішка Джессі. За той час, що я тут жила, вона вже привикла до Чиміна.

Ліза: Джессі! Моя хороша!

 Я взяла свою кицю на руки. Вона лягла мені біля живота і муркотіла. Чимін перевдягнувся і пішов до мене.

Чимін: Ти що робиш, мати моя...

 Я разом з Джессі крутилася з одного краю ліжка до іншого. Я мовчала.

Чимін: Відповідати не хочеш, та? Зараз виправимо)))))

 Чимін кинув кудись рушник і стрибнув на ліжко, ледве не задавивши Джессі. Через те, що я не знала, що Чимін стрибне на ліжко, я далі крутилася з котом. І тут хлопець падає на мене. Він приземлився на мені, ледве не задавивши Джессі.

Ліза: Ай... Акуратно, а то кота ледве не задавив. Мін...

Чимін: Бля, вибач. Моя вина...

Ліза: Нііі, це не так...)

 Він не впав так сильно, бо я його встигла впіймати руками.

Ліза: Я втримала тебе. Просто тепер руки болять

 Чимін встав і взяв мої руки в свої теплі обійми. Джессі лягла мені над головою (бо за хазяйку признавала лише мене) і муркотіла.

Ліза: Ти що робиш?

Чимін: Душевна аптека - це саме найкраще

Ліза: Та що ти кажеш? Йдемо вниз, поїмо

Чимін: Добре. Але готувати буду я, ясно?

Ліза: Добре. А чому?