Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 134
Перейти на сторінку:

- Мілісента Коултон, уродженка Спрінгфілда, померла у тисяча вісімсот п'ятдесят шостому році. Вона була психічно хворою пацієнткою лікарні і, померла під час операції, не приходячи до тями. Принаймні так вказано в наших архівах.

 - А архівам ми довіряємо,  - вставив Шеф.

- Все так, Шефе Япет. - капітан Мур підійшла ще ближче до Ентоні. Вона виявилася коротуном. Поруч із велетнем Тоні, вона здавалася маленькою мишкою на тлі слона. І слонові зовсім не подобалося це сусідство.

- Можна було б припустити, що ви намалювали портрет, скажімо, її правнучки, але все одно дещо залишається незрозумілим для нас. Провівши практично все своє свідоме життя в лікарні, вона не мала жодного шансу залишити потомство. Дітей, - пояснила вона, посміхнувшись Тоні, наче той був останнім тупицею.

- То може це просто схожа на неї жінка? У світі он скільки схожих людей є, і нічого, живуть якось.

- Ви дуже розумні, містере Брістоуле. Але що ви скажете, якщо уважніше придивитеся до портрета. Ось ваш малюнок, а ось малюнок з архіву. - Вона простягла Тоні два зображення, схожих як дві краплі води.

З малюнків на нього дивилася мініатюрна жінка з тонкими рисами обличчя; світле волосся ретельно стягнуте у простий вузол, карі очі уважно стежать за кожним його рухом. Гарний ніс, витончені риси обличчя.

- Звідки у вас її портрет? У начальника психлікарні було хобі малювати своїх пацієнтів?

- О, а хіба я вам не сказала? Це була психіатрична лікарня при в'язниці. Міс Коултон була злочинницею, - знущальний тон капітана змусив Тоні скривитися.

- Вони однакові. Ні, скажімо так, вони досить схожі,  - резюмував Ентоні, повертаючи обидва малюнки.  - Як я й казав, це просто різні люди, тож не бачу в цьому проблеми.

- Ви правильно сказали спочатку, вони однакові. Жаль, мені здавалося, що такий досвідчений митець побачить дещо незвичайне. - Капітан виглядала засмученою, але кубики льоду в її очах нікуди не поділися.

- Що це за тінь, містере Брістоуле? Можна подумати, що хтось випадково змастив малюнок, але порівнявши малюнки, мої сумніви розсіялися. То що це за тінь тут на підборідді?

- Свідок говорив про розмиту родиму пляму, схожу на…

- Крихітний відбиток пальця?

- Ну так, загалом так.

 - І ви його намалювали.

- Звісно намалював! Це від мене і вимагалося, адже так? Малювати зі слів свідка. - Ентоні напружився.

- Звичайно, містере Брістоул. Але ж ви не заперечуватимете, що людей з однаковими родимими плямами не буває?

- Якщо ви так кажете, то, звичайно, їх не буває, - кивнув він.

У кабінеті запала тиша. Шеф Япет крекнув і вибрався зі свого м'якого крісла. Він повільно підійшов до Ентоні і, піджавши на мить губи, промовив.

- Можете бути вільні ... Йдіть, Брістоуле, у вас напевно багато іншої роботи.

Тоні затримав свій погляд на обличчі боса, розвернувся і покинув кабінет, ледь не зіткнувшись на виході з незнайомцем у довгому плащі поверх сірого костюму-трійки. Підборіддя з щелепою, що заткнула б за пояс Залізного Арні, уважні сірі очі, гарні кучері. З такого лише портрети малювати, подумав Тоні. Втім, інші за ти, що робив він.

- Дякую за допомогу, - беземоційно озвалася капітан зі свого кута. Зібрана і цілеспрямована Вілла Мур шаленіла через тяганину, що уповільнювала просування важливої справи. Але на її обличчі це ніяк не відобразилося.

- Пусте, капітане, нам самим кортить поскоріше розібратися з цією справою. Стільки жертв, стільки загублених життів. Швидше б з’ясувати хто вона насправді така, ця підозрювана.

- І ми дізнаємось, не сумнівайтеся. - Жінка відвернулася від вікна і, ледь помітно кивнувши шефу, швидко покинула кабінет.

~~~

У кімнаті стало куди холодніше. Він мерзлякувато зіщулився і сів на свій стілець. Рівна стопка недоторканих листів, акуратно розкладені олівці, все було на місці. Тоні витяг з кишені конверт з Академії того злощасного листа, і розгорнув його.

- Ось так, друже мій, Ентоні, - сказав він собі, - ти ні на йоту не змінився за останні десять хвилин, але світ уже обертається по іншій, чужій осі. Ще мить назад у тебе була надія. А тепер ти неук, який малює нікому не потрібні портрети підозрюваних, що давно померли. Тебе ще доведеться змиритися з тим фактом, що багатій, який зажерся, спився, і погробив життя твоїх батьків, відсидить своє в камері за пияцтво, заплатить штраф, відшкодує збитки і знову зникне. І що ми з цим робитимемо, пане?

Ентоні склав із листа літачок і запустив його у повітря. Той зробив коло пошани над його головою і плавно осів на підлогу.

   ~~~

Залишок тижня минув надзвичайно тихо. Прокинувшись рано вранці в суботу, Джеймс тільки й міг, що дивуватися: цей день все ж таки настав. Ні апокаліпсис, ні глобальне потепління, ніщо не зуміло перешкодити цій суботі.

Джеймс сонно міркував, поки одягався, і згадував вчорашній день.

По п'ятницях він завжди сидів сам на французькій, як і на англійській. На цих уроках Джеймс найгостріше почував себе стороннім спостерігачем, що ніби завис десь між цим світом та іншими реальностями. Йому подобалося думати, ніби його ніхто не бачить і ніхто не подумає, що він якимось чином ставиться до того, що відбувається навколо.

1 ... 26 27 28 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"