Читати книгу - "Однокласниці.ua☆☆☆☆☆☆, Маїра Цибуліна"

Офіціантка повільно дефілювала, немов вона на подіумі й навколо неї сотні захоплених нею очей. Вона дійшла до столика, де терпіння у декого вже було на межі, і виклала три порції картоплі-фрі з відбивними. Не встигла вона дотягнутися за порожніми тарілками, як Діана накинулася на першу порцію. Вона так швидко поглинала їжу, що за хвилину тарілка була порожня. Тоді вона притягнула до себе другу порцію і стала її поїдати з трохи меншою швидкістю.

Офіціантка весь цей час стояла з простягнутою рукою в напрямку столу і з відкритим ротом, не моргнувши й оком.

- Заберіть ще ці зайві вилки, - звернулася Сорока до здивованої дівчини, коли покінчила з другою порцією і приступила до третьої. - І поспішіть, будь ласка, з моїм десертом!

Дівчина прибрала зі столу п'ять порожніх тарілок і дві виделки, і швиденько попрямувала на кухню.

- Діано, і куди тільки все це в тебе помістилося?! - Поцікавилася Стасинська, здивована не менше офіціантки цього закладу.

- У тебе, що кілька шлунків, які з величезною швидкістю перетравлюють тони їжі?! - додала Оля, яка не менше своєї подруги була шокована здатністю однокласниці поглинати стільки їди за секунди.

Сорока, здавалося, не чула дівчат, зайнята поїданням останньої порції картоплі-фрі з соковитою відбивною.

- Ну, нарешті ... - Діана закашлялась. – Перекусила!

- Перекусила?! - прокричали подруги одночасно.

- Я думала, ти запаслася їжею на цілу зиму вперед! – стала глузувати Оля. - А виявляється, ти тільки перекусила?! Діано, скажи мені, твої батьки мільйонери або вони працюють на трьох роботах, щоб прогодувати таку ненажерливу дитину, як ти?

- А що я можу зробити, якщо мені їсти хочеться, - спохмурніла та. - Коли у мене бурчить в животі, я не можу більше ні про що інше думати, окрім їжі.

- Так! Не легко тобі живеться! - пожаліла Вероніка однокласницю. - Нині продукти такі дорогі!

- Дивись, - засміялася Оля. - На тебе вже всі відвідувачі витріщаються!

- Мені до цього не звикати, - відповіла та. - Дівчата, а ви хочете почути продовження моєї історії?

- А що є продовження? - здивувалася Невська.

- Я думала, що це кінець, - підтримала подругу Стасинська.

Після того, як Сорока підслухала чужу розмову, вона швидко вибігла зі школи, забувши навіть віддати ключ сторожу. Удома вона закрилася у своїй кімнаті й довго думала над отриманою інформацією. Тільки в першій годині ночі вона вирішила, що їй робити. На наступний день Іра зайшла в медпункт після уроків.

- Я знаю вашу таємницю, - випалила відразу Діана.

- Що? - здивувалася медсестра. - Яку ще таємницю?! У мене немає ніяких таємниць. Іди собі, дівчинко, куди йшла і не заважай мені працювати.

- У вас є сестра-близнючка, - продовжила Сорока, сівши на ліжко.

Від почутого медсестра також сіла, тільки у своє робоче крісло. Вона дивилася на дівчинку широко відкритими очима.

- Ви зайняли її місце. А це незаконно. Тому щоб вас не розкусив директор, ви вирішили його підставити з тим пакетиком.

- Що? Звідки ти це взяла?

- Але я нікому не скажу, якщо ви мені заплатите.

- Ти вирішила мене шантажувати? - засміялася медсестра. - Дівча, скільки тобі років? Де тобі змагатися з дорослою жінкою?

- Досить, щоб вас запроторити за ґрати, - рішуче заявила мала.

- Ти помиляєшся. Ми з сестрою не підставляли Максима Станіславовича.

Виявляється, що сестри-близнючки дійсно були тут ні до чого. Єдине, що вони зробили протизаконне так це те, що помінялися місцями. А зробили вони це тому, що старша сестра Ліда закохалася в чоловіка молодшої сестри. Олена ж, навпаки, за три роки шлюбу встигла охолонути до чоловіка і збиралася з ним вже розлучитися, як на допомогу прийшла її сестра. Дітей у сестри на щастя не було, а Ліда не виходила заміж. Так що помінятися місцями їм ніщо не заважало. Гарненько все обміркувавши, вони одного разу зустрілися на вокзалі й обмінялися паспортами й ключами від квартир. Обговоривши ще деякі деталі, вони роз'їхалися. Олена полетіла літаком в Одесу, де жила її старша сестра, а Ліда сіла на трамвай і дісталася до будинку її молодшої сестри.

Оленка була щаслива помінятися місцями з сестрою. Їй вже давно набрид її чоловік, набридла її робота в школі медсестрою. Добравшись до місця проживання Ліди, жінка увійшла в п’яти кімнатну квартиру, що розташувалася на двох поверхах. У будинку також був портьє і червоний килимок, що йде по всьому коридору. Колишня медсестра була на сьомому небі від щастя. Її сестра ніколи не хвалилася, що живе в таких шикарних апартаментах. Вона від народження була така скромна. Ліда згадувала тільки, що живе в невеликій, затишній квартирі в центрі міста. Меблі у квартирі були непристойно-дорогими й страшно красиві. Тут була навіть ванна-джакузі. А в гаражі Олена виявила шикарний порше червоного кольору.

- Лідо, ти, що пограбувала банк або ти коханка якогось олігарха? - запитала Олена, зателефонувавши сестрі телефоном. - Звідки у тебе гроші на таке шикарне життя? І чому ти мені про це не розповідала?

- Ні те, ні інше, - спокійно відповіла Ліда. - Просто я виграла в лотерею.