Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Я живу з чудовиськом, Selina Tamamushi 📚 - Українською

Читати книгу - "Я живу з чудовиськом, Selina Tamamushi"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Я живу з чудовиськом" автора Selina Tamamushi. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 30
Перейти на сторінку:
Танці 

Автор: пухнастий білий кіт із яскраво-помаранчевими очима,

який ніколи не підозрював, що бути глядачем — це теж робота. 

Чудовисько з самого ранку поводилося дивно. Зазвичай її ранкові ритуали зводяться до кави й безкінечного перекладання речей із місця на місце. Але цього разу вона ввімкнула музику. Гучно. 

Я, як кіт, який цінує тишу й спокій, одразу насторожився. 

— Сніжок, у нас сьогодні день танців! — заявило Чудовисько, розмахуючи руками. 

— Мяу! — Я вніс ясність, що брати участь у цьому не збираюся, але подивитися можу. 

Спочатку Чудовисько намагалося рухатися під музику. Для мене це було щось неймовірне — вона називала це «розминкою». Я спостерігав із дивана, розтягнувшись на всю довжину. Дивився на її муки й задавався запитаннями... День чого? Що це? Навіщо? Ну навіщо ти намагаєшся зробити «ластівку», якщо навіть коти так ніколи не роблять? 

Я мовчав. Але, очевидно, на моїй чудовій мордочці все було видно. Катя, подивившись на мене, сказала: 

— Треба розігрітися, щоб бути пластичною, — пояснила вона, потягнувшись так, що навіть я відчув, як щось у ній хруснуло. 

Жах. Я сьогодні медсестрою працювати не збираюся. Зупинись! Ти ж можеш зламатися. Ну, припустімо, я й подзвоню в службу порятунку, незважаючи на те, що в мене лапки. А далі що? Диспетчери, може, й знають багато мов, але котячою ще не володіють. 

Хочеш бути пластичною? Якщо хтось і розуміється на пластичності, так це я. Але навіть мені не спадає на думку махати лапами в повітрі. Я вирішив відвернутися, щоб не бачити, як Чудовисько знущається із себе. Але стало лише гірше. Для мене. Не бачачи моїх зацікавлених очей, Чудовисько вирішило, що я маю брати участь. 

— Давай, Сніжок, я навчу тебе танцювати! 

Вона схопила мене на руки й почала кружляти. 

— Вальс, Сніжок, це вальс! 

Я, звісно, знаю, що це слово означає, але не був готовий брати участь у цьому танцювальному експерименті. Вальсувати, коли ти кіт, — це не природно. Моє величчя не створене для таких рухів. 

Я смикнувся, вислизнув із її рук і забрався на полицю. Тепер у мене був кращий огляд її недолугих спроб. Коли її експерименти з вальсом закінчилися, вона ввімкнула щось швидше. 

— Це хіп-хоп, Сніжок! Дивись, як треба! 

Вона почала підскакувати, махати руками й крутитися. Якби я міг сміятися вголос, я б точно це зробив. 

Потім вона обернулася до мене: 

— Давай, тепер ти! 

Я встав, повільно потягнувся й зробив витончений крок із полиці на шафу. 

— Ооо, ти граційний, як завжди, — зітхнуло Чудовисько. 

Саме так. Танок — це не стрибки, а мистецтво. 

Під кінець дня, коли вона вже втомилася й звалилися на диван, я вирішив показати, як виглядає справжнє танцювальне мистецтво. 

Я стрибнув із шафи на стіл, м’яко приземлився, потім витончено ковзнув на підлогу й зробив коло навколо її ніг. 

— Ти танцюєш? — здивувалася вона. 

Я з легкістю вигнув спину й подивився на неї з виглядом переможця. 

— Ти найкращий, Сніжок, — прошепотіло Чудовисько. 

Я — сама елегантність, подумав я, згортаючись клубком на дивані. 

Чудовисько так надихнулося моїми рухами, що ввечері знову ввімкнуло музику. Цього разу я вирішив не чекати запрошення й одразу пішов у ванну. Треба ж колись відпочивати від її танцювальних па. 

 

P.S. Чудовиська намагаються бути пластичними й граційними, але їм дуже далеко до нас, котів. Тож розслабляємося й насолоджуємося. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 26 27 28 ... 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я живу з чудовиськом, Selina Tamamushi», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я живу з чудовиськом, Selina Tamamushi"