Читати книгу - "Спадкоємиця легенд , Міндзяк Андріана"

Лео стояв посеред площі, в оточенні тиші й світла, що ще повільно тануло у повітрі. Його пальці стиснули місце на грудях, де тепер билося не його, а її серце. Він відчував, як кожен удар віддається по всьому тілу, сповнюючи його незламною рішучістю.

Всі учні, вчителі, навіть залишки мисливців стояли остовпілі, не в змозі вимовити жодного слова. Світ змінився. В одну мить.

Лео повільно піднявся на ноги. Його очі, сповнені болю й втрати, більше не плакали — вони горіли рішучістю.
Він глянув на людей, що тепер боязко спостерігали за ним.

— Вона пожертвувала собою заради вас! — голос Лео лунав чисто і твердо. — І я не дозволю, щоб її мрія була знецінена страхом чи ненавистю. Відтепер ми всі рівні. Всі. Без винятку.

Його постать ніби виросла над усіма присутніми — не завдяки магії, а завдяки внутрішній силі, яку передала йому Аурелія.

Лео обернувся до неба. В його серці звучали її останні слова. І він поклявся:

"Я зроблю світ таким, яким ти його хотіла бачити, Ауреліє."

І з цією обіцянкою він зробив перший крок у нову епоху.