Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Золотий фараон 📚 - Українською

Читати книгу - "Золотий фараон"

231
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Золотий фараон" автора Карл Брукнер. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 52
Перейти на сторінку:
Давнього Єгипту могли панувати за 3900 років до н. е. Шампольйон помилився приблизно на дві тисячі років, коли твердив, що перший відомий владар Єгипту, фараон Менес, жив у 5860 році до н. е.

Бельцоні збирав старожитності, Лепсіус прозирав у минуле. Все, про що дізнався завдяки знахідкам і відкриттям, учений об'єднав в одну низку доказів. Він довів те, що досі мали за гіпотезу. Лепсіус визначив епоху Давнього царства, протягом якої близько тисячі років в Єгипті царювало шість династій.

Та Лепсіус — попри всю свою старанність — помилився теж.

Його думку спростували астрономи, й самі давні єгиптяни. Добробут єгиптян, їхні засоби до існування завжди, в усі часи, визначав «праотець» Ніл. Щороку він заливав пустелю вздовж своїх берегів і наносив на неї чималий шар родючого мулу. Вода відступала, і щедро збагачена земля давала по три врожаї на рік. Нільський мул був багатством Єгипту, він годував безліч невільників, фелахів і все військо.

Єгиптяни вміли наперед вираховувати, коли буде повінь. Якщо вона не наставала, починався голод. Але часом Ніл, замість чинити добро, заливав міста й руйнував усе на своєму шляху. Такі стихійні лиха у сиву давнину жерці занотовували в хроніках. Коли в небі спалахувала комета, то це віщувало нещастя. Її появу записували ієрогліфами. Коли наставало затемнення сонця чи місяця, люди гадали, що це гніваються боги. Але схід яскравого Сіріуса знову провіщав людям добро. Про все це розповідали ієрогліфи, вирізьблені на камінні.

Тепер астрономи могли вдатися до розрахунків, йдучи назад, до минулого. Археологи постачали їх ієрогліфічними текстами, які вже були старанно перекладені.

З математичною точністю астрономи визначили: ту чи іншу комету люди могли бачити тільки певного року. Те чи інше сонячне або місячне затемнення могло статися тільки такого-то року.

В 1843 році поблизу Карнака знайшли плиту, на якій були позначені імена всіх єгипетських фараонів, од давнини до вісімнадцятої династії. Склав цей список фараонів писар Тунрі.

Дешифрували також «Царський список із Абідоса». У храмі фараона Сеті Першого на стіні знайшли зображення самого фараона. Він схиляється в пошані перед своїми предками. Їх виявилося сімдесят шість.

На Карнакській плиті та в Абідоському списку зазначалося, в якій послідовності правували фараони, але ніде не вказано ніяких дат. Однак астрономи змогли заповнити ці прогалини.

Те, що відкрив Лепсіус, те, що розповіли ієрогліфи — про бойові походи, про панування чужинців і перемогу, про повені й зведення храмів, — усе те було порівняно з висновками астрономів, усе датовано й систематизовано.

Історія Єгипту починала вимальовуватися. З темряви минувшини, наче тіні, виступили будівничі пірамід — фараони Хеопс, Хефрен, Мікерін та інші фараони, що наслідували їхній приклад. Період Давнього царства можна було тепер визначити конкретніше. Лепсіус мав слушність: у Давньому царстві панували шість династій. Але перший фараон, Менес, владарював у 2900 році до н. е., а не на тисячу років раніше, як гадав Лепсіус.

Напис на табличці перед саркофагом Сеті Першого у лондонському Соун-музеї був змінений: слова «приблизно» і «мабуть» зникли з неї. Нове пояснення звучало так: «Алебастровий саркофаг фараона Сеті Першого, владаря вісімнадцятої династії, попередника Рамсеса Великого. Час владарювання Сеті Першого — з 1308 по 1298 рр. до н. е.».

Здавалося, всі таємниці країни фараонів уже розгадано. Навіть Давнє царство було поділене на періоди панування окремих фараонів, лишалися тільки невеличкі прогалини. Став відомий час занепаду Давнього царства і період наступного панування фіванських можновладців.

Були зроблені нові відкриття, прочитані нові ієрогліфічні тексти. Кожний сувій старовинного папірусу додавав якісь відомості про минуле Єгипту

Тепер історію панування фараонів учені підтверджували фактами, а не задовольнялися здогадами, як колись. Та археологи розкопували далі. Долила царів виявилася багатющим місцем пам'яток стародавнього Єгипту. У скелях знайшли прямовисні шахтні поховання, заповнені муміями. А в піску долини невтомні археологи відкопували нові гробниці. Шукач скарбів Джіованні Бельцоні помилився, коли гадав, що тут уже нема чого шукати. Після нього була розкопано шістдесят поховань фараонів вісімнадцятої та дев'ятнадцятої династій. І тоді вченим здалося, що нарешті всі таємниці долини розкрито.

Та чи насправді всі?

ГРАБІЖНИКИ І ВЧЕНІ В ГОНИТВІ ЗА ОСТАННІМИ ГРОБНИЦЯМИ ФАРАОНІВ

1844 року Лепсіус так докладно обстежив Долину царів, що вчені всього світу вирішили: даремно шукати там ще якихось невідкритих гробниць. Але що не вдалося вченим з їхньою дослідницькою старанністю, те 1871 року пощастило зробити — цілком випадково — грабіжникам, членам родини Абд-ель-Расул із села Курна. У скелі поблизу Фів вони знайшли схованку з муміями фараонів. Тим муміям було близько трьох тисяч років!

Шукачі скарбів одразу збагнули, що така знахідка збагатить їх, коли пощастить зберегти все в таємниці. Тож час від часу вони брали з тієї схованки тільки окремі речі — атрибути погреба єгипетських фараонів — і, криючись, обережно їх продавали. Так тривало десять років.

Нарешті керівництво Каїрського музею довідалося про цю прибуткову торгівлю. Почалися розшуки, що навели на слід Абд-ель-Расулів. Спершу грабіжники вперто відбріхувалися, та згодом один з них признався. Він привів представника Каїрського музею, Еміля Бругша, до Дер-ель-Багрі, і згодом Бругш так описав побачене:

«Уся печера була повнісінька саркофагів та старожитностей. Я був настільки вражений, що все здавалося мені сном. Сів віддихати на один саркофаг і нарахував їх тридцять шість, там лежали фараони, їхні дружини і діти».

Украй схвильований, Бругш розшифрував ієрогліфічні написи на саркофагах. Це були імена могутніх фараонів з вісімнадцятої та дев'ятнадцятої династій:

Сеті Перший, Рамсес Другий, Аменхотеп Перший, Тутмос Перший, Рамсес Третій.

Сплюндровані гробниці деяких із цих владарів були в Долині царів. Мабуть, у давнину жерці Міста мертвих перенесли сюди саркофаги й поховальні дари з пограбованих могил, щоб урятувати їх від цілковитого знищення. Напевне, це робилося потай, уночі.

Бругш спробував уявити собі, що тоді відбувалося: перш ніж переносити саркофаги, жерці обговорили це на таємній раді. Яка то була неймовірно виснажлива робота — переносити великі кам'яні саркофаги через уламки скель та брили, а тоді ще тягти їх на линвах угору, до печери, що була високо в скелях! По тому вхід замурували, і так старанно, що протягом трьох тисячоліть гострі очі грабіжників його не завважили.

Після знахідки Абд-ель-Расулів неймовірне щастя всміхнулося ще двом археологам, що провадили розкопки в Долині царів. Один з них — Лоре, генеральний директор департаменту охорони старожитностей у Каїрі. 1898 року він знайшов у Долині царів порожні гробниці фараонів Тутмоса Першого і Тутмоса Третього, а також гробницю Аменхотепа Другого. В останній лежало тринадцять царських мумій.

А де

1 ... 26 27 28 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Золотий фараон», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Золотий фараон"