Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сьогодні з самого ранку подався назад до житлового модуля. Скориставшись доступом глави експедиції — для систем житлового модуля я такий і є — змінив налаштування системи життєзабезпечення. Запаси стандартної повітряної суміші відключив від системи повітропостачання та вивів забір повітряної суміші назовні, встановивши кілька саморобних фільтрів, які мають захистити модуль від пилу. Оксигенатор житлового модуля теж відключив, оскільки він не потрібен. Не знаю чому, але мій організм більше не міг сприймати кисень із стандартної повітряної суміші. От і довелося заморочитися. Можна взагалі просто відключити систему життєзабезпечення та відкрити шлюз назовні, але в такому разі я втрачав би воду. І якщо тепер можу дихати місцевим повітрям, то вода мені все одно потрібна.
За добу я видихаю близько півлітра води. Зараз себе корю за вчорашній день, коли через свої експерименти, втратив грамів триста води, адже було ще два дні, які я провалявся непритомний. Тоді ще близько літра втратив у атмосфері планети. Тому, попри те, що я можу тепер дихати місцевою атмосферою, мені все одно необхідно ходити в скафандрах і жити в герметичних приміщеннях, щоб не втрачати воду при диханні.
З їжею також з'явилися певні проблеми: вона почала гірше засвоюватися. Я злякався, що повторяться події як із диханням, але за минулі п'ять днів кількість необхідної їжі для харчування організму збільшилася на п'ять відсотків. З мінусів, тепер доводиться ходити до туалету двічі на день.
На цьому я закінчую писати. Поки є сили, треба провести ДНК-тест і спробувати з'ясувати, що тепер я уявляю собою. Швидше за все, в мені ще багато від людини, але з більшості характеристик я вже мало схожий на людину.
Запис у журналі спостережень: день 106
Живий, здоровий, але я не людина. Саме це можна сказати. Судячи з результатів ДНК-аналізу, мій поточний геном має вражаючу гнучкість і змінюється буквально на очах. Від старого я відрізняюся майже на десять відсотків. А це дуже, дуже багато. Я навіть провів аналіз одного важливого чоловічого органу, а точніше, насіння. Виявилося, що я більше не сумісний із жінками людського вигляду. І хоч навколо жінок не було на великій відстані, мене ця новина сильно засмутила, як, мабуть, і будь-якого чоловіка. Саме ця новина мене вибила з колії, і лише через безсонну ніч я зміг себе взяти в руки і заспокоїти тим, що малоймовірно, що колись повернуся додому, а отже, можна не переживати з цього приводу.
Тепер повернемося до більш нагальних проблем. У мене випав зуб, і ось тут я не можу зрозуміти: чи це теж наслідки мутації, чи просто випав зуб. Вдома в такій ситуації просто звертаються до цілителя-стоматолога - той просто активує регенерацію і зніме заборону на вирощування нового зуба. За кілька днів зуб відростає. Це, звісно, не так просто, як звучить на словах. Мій друг дитинства якраз став стоматологом. І, за його розповідями, необхідно врахувати кілька сотень параметрів при роботі із зубами, щоби все було добре. Адже багато хто приходить не просто для того, щоб виростили новий зуб, а для виправлення різних деформацій і дефектів не тільки зубів, а й щелепи. Гор до моменту мого потрапляння до програми «Ізіда» завдяки своєму таланту став одним із наймодніших серед богеми цілителем-стоматологом. Мені він навіть після школи пропонував разом з ним вступати до медичного. Звичайно, без нормального магічного дару цілителем я не став би, але ось асистентом — цілком. Тепер ось замислююся періодично: а може, варто було погодитися? І жив би тепер у столиці Імперії, отримуючи великі гроші. Але я хотів піти своїм шляхом, і ось цей шлях завів мене на іншу планету, де я поступово перетворююся на невідомо що.
Поки писав, почав відчувати, що дуже сильно стало свербіти лоб у двох місцях. Просте обмацування показало про дві опуклості на лобі. Ось тепер точно припливли. Зважаючи на все, у мене почали рости роги. Хотілося засмутитися з цього приводу, почати кричати, матюкатися, але не вийшло. Просто прийняв як даність і все.
Кристал сьогодні з'їв два алмази, які раніше викликали в мене огиду, і після цього вперше я відчув тяжкість у всьому організмі, а тому лягаю спати прямо зараз. Сподіваюся, це тимчасово та завтра повернуся до журналу.
Запис у журналі спостережень: день 110
Цілих чотири дні я пролежав у ліжку через слабкість. За весь час мені вдалося лише кілька разів підвестися, щоб поїсти та сходити в туалет.
Буквально на очах прискорилася моя мутація. Усі зуби випали вже на кінець другого дня. Зараз же маю два ряди гострих зубів у роті. Як я при цьому ними не ріжу язик, незрозуміло. Роги виросли на цілих три сантиметри та припинили рости, шкіра стала менш еластичною і менш чутливою. Сьогодні задля перевірки вийшов без артефакту клімат-контролю назовні — холод зовні практично не відчувався. На руках та ногах нігті теж були замінені на міцніший матеріал. Ножиці, якими намагався їх зрізати, затупилися вже після третього нігтя. Довелося зрізати нігті промисловими ножицями.
Вчора надвечір слабкість пройшла. Зміни в організмі також припинилися. А от чи надовго? Поняття не маю, але поки що можна просто порадіти цьому. Сьогодні за планом у мене розчищення сонячних панелей та профілактичний огляд зовнішнього обладнання житлового модуля. Сподіваюся, нічого не пошкоджено та не потребує ремонту.
UPD: Мої надії не справдилися. Метеостанція остаточно здохла на даху модуля і не підлягає відновленню. Прийде користуватися метеостанцією на планетоході. Також з'явилися збої у роботі зовнішнього освітлення. Причину з'ясувати не вдалося, але освітлення працює з серйозними перебоями. Діагностика виявити причин не змогла. Просто в один момент освітлення зникає, а наступного знову починає працювати.
У зв'язку з такою нестабільною роботою зовнішнього освітлення вирішив створити артефакт-прожектор. За моїми попередніми підрахунками, два десятки світляків на дзеркальній основі дозволять замінити електричний прожектор. Основу кожного артефакту світляка за планами має становити самородний алюміній. Його запаси на борту планетоходу мають дозволити зробити прожектор без необхідності видобування нового алюмінію. Рунну в'язь світляка я взяв зі світлової іграшки та згідно з порадами галюцинації батька змінив її для посилення світності та зменшення теплового ефекту. Теоретично навіть один такий світляк буде в десять разів яскравіший, ніж підсвічування світлової іграшки. Найскладніше, використовуючи голку під мікроскопом, нанести всю в'язь на триміліметрову основу артефакту.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той що вижив, Олександр Шаравар», після закриття браузера.