Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Весь світ у кишені 📚 - Українською

Читати книгу - "Весь світ у кишені"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Весь світ у кишені" автора Джеймс Хедлі Чейз. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 59
Перейти на сторінку:
— Припаркуєте трейлер біля хижки. Ви з Джинні маєте поводитися як пара, у якої медовий місяць. Ви рибалитимете, плаватимете й насолоджуватиметеся життям. Доки ви створюватимете цю ілюзію, Джипо, Ед і я будемо марудитися з броньовиком.

— Заради бога! — роздратовано вигукнув Блек. — Цьому ледарю точно дістанеться найлегша частина справи!

Кітсон підвівся й стиснув кулаки. Його обличчя почервоніло від люті.

Морґан зірвався на Блека:

— Заглохни, зрозумів? — гнів у голосі боса змусив Алекса зупинитися. — Еде, слухай сюди. Ми — одна команда. Кітсону випала частина з медовим місяцем, бо він кермує машиною краще за всіх нас. Або ти припиниш брати його на кпини, або ми з тобою серйозно поговоримо. Мене вже нудить від вашого ниття. Тільки Джинні тримає рот на замку. Якщо ми хочемо впоратися з цією справою, мусимо діяти разом. Запам'ятай це і стули пельку!

Ед знизав плечима:

— Добре, добре. Хіба вже й слова сказати не можна?

Морґан довго дивився на нього, аж доки Блек не відвів погляду, а тоді мовив:

— Коли трейлер припаркується, Джипо починає свою роботу. Буде нелегко. У фургоні гаряче й мало місця, але тобі доведеться з цим змиритися, Джипо. Ми з Едом лишимося в кабіні броньовика, щоб тобі не заважати. Якщо знадобиться допомога, ми зробимо все, що нам до снаги. Звісно, буде непереливки, адже доведеться сидіти у фургоні допізна. Коли стемніє, будемо переходити на ніч до хижки, але повертатимемся у машину на світанку. Не можна ризикувати, щоб нас хтось помітив. Мусимо бути обережними. Можливо, доведеться ще кудись поїхати, якщо, на думку Джипо, знадобиться більше часу. Якщо так, то поїдемо в гори, але я б цього не хотів. Боюся, що «б'юік» не витягне такого вантажу, а якщо застрягнемо, то матимемо ідіотський вигляд, — він поглянув на Джипо. — Запитання є?

— Хочеш сказати, що я маю працювати з броньовиком, коли він перебуватиме у фургоні? — запитав італієць. — Френку, я ж не зможу скористатися автогеном. Його буде видно крізь штори, та й небезпечно це: трейлер може зайнятися.

— Можливо, тобі й не доведеться використовувати автоген, — зауважив Морґан. — До того часу вже спрацює годинниковий механізм. Може, тобі й відразу вдасться підібрати комбінацію.

Джипо кивнув і трішки заспокоївся.

Френк зіскочив із верстата й потягнувся.

— Ось, власне, і весь план. Він хороший, але не бездоганний, як і будь-який інший план. Я впевнений, що нам вдасться заховати броньовик. Ніхто не додумається перевірити фургон серед купи інших таких же машин. Це найкраща частина плану, — він поглянув на Джинні: — Розумно, мала. Справді розумно.

— Усе спрацює, — сказала дівчина, — доки всі робитимуть те, що мусять.

Холодний, рішучий погляд її очей схвилював Кітсона. Йому пригадалося, як Джипо казав, що дівчина з таким тілом створена для кохання. Але тепер, дивлячись на її холодне обличчя й суворі очі, він вирішив, що Джипо просто щось нафантазував.

— Гадаю, це все, — Морґан глянув на годинник. — Еде, завтра разом із Кітсоном візьміть машину Джипо й проїдьтеся автомобільними стоянками. Я хочу, щоб уже ввечері була спортивна машина. Як знайдете таку, приженіть сюди. Джипо її перефарбує. А тепер ідіть, обидва.

Кітсон насупився — йому не хотілося проводити вечір у компанії Блека. Він повільно звівся на ноги й побрів до дверей.

Блек пішов за ним, щось тихо насвистуючи. Він підморгнув Джинні, проходячи повз неї. Дівчина байдуже зиркнула на нього, але Ед продовжував усміхатися й навіть зупинився біля дверей, щоб підморгнути ще раз. За кілька секунд «Лінкольн» завівся й поїхав геть.

— Джинні, я хочу, щоб ти подбала про їжу, — сказав Морґан. — Візьми кілька кошиків для пікніка і купи консервів, — він витягнув з кишені трохи грошей і дав дівчині. — Бери таке, що довго зберігається, і прихопи кілька пляшок скотчу. Більше тобі нічого робити не потрібно. Побачимося тут у п'ятницю зранку, добре?

— Так.

Вона вирвала з блокнота дві сторінки нотаток і віддала їх Морґанові.

— Тебе кудись підкинути? — запитав він, знаючи наперед, якою буде відповідь. — Досі дощить.

Джинні накинула дощовик і похитала головою.

— Ні, дякую. Я поїду на автобусі, — вона поглянула на боса. — Ти впевнений, що все спрацює добре, правда?

— Ага, — відказав Френк. — Ти ж також такої думки?

— Так, — вона трохи повагалася, а тоді сказала: — До зустрічі, — дівчина кивнула Джипо і швидко вийшла в дощ.

Джипо почувався доволі наляканим. Лише думка про двісті тисяч доларів і мовчазна погроза Морґана не давали йому розклеїтися. Тепер він боявся цієї справи. А коли щось піде не так? Якщо копи впіймають його? Санта Марія! Що ж подумає його ненька?

Морґан поплескав італійця по плечу.

— Розслабся, — мовив бос. — Наступного тижня у твоїй кишені буде цілий світ. Заради цього варто ризикнути, правда ж? Я приїду сюди завтра зранку. Ти чудово попрацював над фургоном, Джипо. До зустрічі.

Легенько штовхнувши Джипо в груди, Морґан пішов геть.

II

Під'їжджаючи до великої парковки за кінотеатром «Ґомон», Кітсон почувався дуже збентеженим. Він нітрохи не вірив, що справа завершиться вдало. Просто зараз він накликає на себе звинувачення у вбивстві. Алекс, певно, дуже б злякався, якби не Морґанові слова, що вони із Джинні мають вдавати молодят, плавати, танцювати і проводити разом час. Знаючи, наскільки Джинні старанна у всьому, Кітсон міг не сумніватися: свою роль вона відіграє бездоганно.

Думка про перспективу провести два чи три дні так близько до неї значно переважувала страх поразки й подальшого арешту.

Блек, примостившись у «Лінкольні» біля Алекса, краєм ока спостерігав за водієм.

— Слухай-но, малий, — різко сказав Ед. — Певно, мені слід попередити. Тобі не варто щось вигадувати стосовно Джинні. Ми з нею чудово ладнаємо. Щойно справу буде зроблено, ми чкурнемо звідси разом. Я обіцяв показати їй Париж і Лондон. Тож вирішив тебе повідомити, щоб ти марно собі не фантазував.

Кітсон ледь не в'їхав у вантажівку, що сповільнювалася перед світлофором, щойно загорілося червоне світло. Він почувався так, наче хтось завдав йому болючого удару під дих. Хлопець зумів пригальмувати й зиркнув на Блека.

— Ти брешеш! — розлючено гарикнув юнак. — Вона нікуди з тобою не поїде, покидьку! Це все брехня!

Блеку приємно було спостерігати, як закипав Кітсон, перетворюючись на розлюченого бика.

— Невже? — розсміявся

1 ... 26 27 28 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Весь світ у кишені», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Весь світ у кишені"