Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

-        Стас велів взяти у Кості замовлення і віднести у кімнату для привату, - зненацька каже Таня, перестрівши мене посеред зали.

Це вперше вона заговорила до мене за весь час роботи, що сильно дивує. Зупиняюсь, у руках тримаю тацю з пустими келихами, округлюю на неї очі, а потім оглядаюсь навколо у пошуках шефа.

-        Чого це він сам не скаже? - підозріло перепитую.

Таня фиркає і нервово трясе головою. Її очі хаотично бігають то по мені, то по відвідувачах.

-        Він зайнятий. Сидить у кабінеті з важливим гостем. Перестрів мене у коридорі, просив передати доручення. Якщо не віриш, можеш піти до нього перепитати.

Вона говорить досить переконливо, та турбувати Стаса не хочеться. На роботі його навіть не бачила. Він пізно прийшов, потім зустрічався з якимись людьми. Говорили, що була якась перевірка, та я не допитувалась. Як на зло, клієнтів повно і пліткувати ніколи.

-        Добре, віднесу, - скоса дивлюсь на неї і обминаю, прямую до барної стійки.

Тацю з напоями Костик вже приготував. Мені залишається лише доставити до місця призначення, де клієнт буде споглядати на пружні форми танцівниці, попивати терпкий алкоголь і торкатись хтивими пальцями її ніжної шкіри. Досі не можу повірити, що в тій кімнаті часто танець має продовження.

Цього разу несу напої у кімнату номер два. Двері привідчинені, тому я сміло заходжу всередину. Тут такий самий інтер'єр як і в першій, лише колірна тематика трохи інша. Все переважно червоне, і від слабкого освітлення меблі здаються кровавого відтінку.

Знаходжу столик і залишаю на ньому тацю. Поспішаю покинути пропахнуте сексом місце. Відчуваю себе некомфортно і не по темі зі своєю незайманістю.

Вийти не встигаю. У кімнату заходить здоровенний чоловік і зачиняє за собою двері. Чую знайоме клацання замка і в грудях починає нити неприємне передчуття.

-        Вибачте, але дайте пройти. Напої я вам принесла, - несміло говорю  і роблю ще декілька кроків в сторону незнайомця.

Та він не збирається виконувати прохання. Стоїть розкинувши широко плечі і лише дивиться на мене. Обличчя в тусклому світлі добре не видно, але  чітко відчуваю на тілі гарячий погляд.

-        Проходьте у кімнату. Танцівниця зараз з'явиться, - роблю ще одну спробу.

Хочу, щоб він зійшов з мого шляху, та він не спішить, наче смакує миттю. А потім чую його голос і напружено завмираю.

-        Сьогодні моєю танцівницею будеш ти.

Чоловік підходить ближче, майже впритул і тепер чітко можу бачити нахабне обличчя того ж самого клієнта, через котрого недавно порізала руку. Він жадібно ковзає по мені поглядом, від чого все всередині холоне.

-        Я не танцівниця, я офіціантка, - промовляю тремтячим голосом.

Як би не старалась тримати себе в руках, страх бере своє. Усвідомлюю, що зараз сама зачинена з чоловіком, котрий не має меж у своїх бажаннях. І чому мені так щастить на нього?

-        Тоді пропустимо танці і перейдемо до найсолодшого і цікавішого, - хтиво говорить.

Не встигаю я і рота розкрити, як він сильно стискає мої плечі і штовхає. Від удару роблю декілька кроків назад, перечіплююсь за ліжко падаю на м'яку поверхню. З легень виривається все повітря, серце шалено гупає у грудях. Широко розкритими очима спостерігаю, як він впевнено наближається до мене.

-        Що ви собі дозволяєте? - намагаюсь викрикувати жорстко, але голос все одно тремтить. - Я не давала згоди мене торкатись. Я цим не займаюсь.

-        То почнеш, - кривить губи у гидкій посмішці. - Як приємно, я буду в тебе першим клієнтом.

Його слова молотком стукають по голові. Першим. Цього не можна допустити. Підповзаю на край ліжка намагаюсь встати. Та він ловить мене довгими руками, боляче стискає пальцями шию, ставить на коліна. Знизу догори дивлюсь у переповнені хтивістю очі. В них читається рішучість і самовпевненість.

-        Відпустіть мене, - молю хрипучим голосом. Від страху німіють ноги, і якби він мене не тримав, вже давно б впала. - Ви не маєте права.

-        Маю, - нахиляється до мене, видихає відповідь прямо в обличчя. Від легкого запаху алкоголю скручує шлунок. - Мені тебе пообіцяли. Я гарно заплатив. То ж ти відробиш мої гроші поповній. Не сумнівайся.

Не можу повірити почутому. Це якийсь жах. Як таке взагалі можливо? Невже це Стас продав мене і намагається помститись, за те що я його динамила? В це вірити не хочеться. Але здоровенний мужлай, котрий поїдає мене поглядом справжній і його цупкі пальці на шкірі теж.

Повне розуміння всієї ситуації навалюється новою хвилею. Вирватись з чоловічих рук майже не можливо. Але я мушу не здаватись.

-        Мені байдуже, що тобі пообіцяли, - шиплю. - Відпусти мене негайно. Інакше я буду кричати.

-        Можеш спробувати. Мене це ще більше заведе, - сміється він з мене. - Тут звуконепроникні стіни. Якраз для сексуальних ігор.

Він знову відштовхує мене від себе і я з силою врізаюсь в ліжко. На мить паморочиться в голові, перед очима все пливе. Чоловік навалюється зверху, обдає неприємним запахом туалетної води і втискається в мене всім своїм тілом. Від його ваги дихати важко, а поворушитись взагалі не можу. Вогкими губами впивається мені у рота, язиком вривається крізь зуби. Цілує всмоктуючись все глибше, задоволено мугикає. Намагаюсь відсторонитись, та дітись немає куди. Колочу кулаками по його спині, пробую відштовхнути від себе. На мить він відривається від мене, дивиться незадоволено, а потім ловить зап'ястки і притискає руки до ліжка. Жорсткі пальці боляче впиваються в шкіру, відвертаю голову і протяжно стогну.

-        Брикаєшся? Чому ж ти така дика? Мов кішка. Мені подобається.

Нахиляється, відчуваю, як мокрим язиком проводить по щоці. Смикаюсь у різні сторони, та це нічого не дає.

-        Ти гидкий, - випльовую йому в обличчя.

-        Подивимось, як ти заспіваєш, коли я відтрахаю тебе, як слід, - ричить у відповідь. - Відразу слухняною станеш.

-        Клятий виродок. Не смій торкатись мене, - кричу, а в середині все терпне від жаху.