Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Для ведення військового обліку і бронювання кадрів на підставі Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377, на підприємствах незалежно від форм власності і підпорядкування формується військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника. За наявності на обліку від 500 До 2000 військовозобов’язаних і призовників - один працівник для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу, від 2000 до 4000 військовозобов’язаних і призовників - два, від 4000 до 7000 військовозобов’язаних і призовників - три, на кожних наступних 3000 осіб - по одному такому працівнику.

Керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів інформують відповідні районні (міські) військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення працівників, які виконують обов’язки щодо ведення обліку військовозобов’язаних і призовників, а також щодо бронювання військовозобов’язаних за підприємствами. Керівники і працівники, зайняті обліком військовозобов’язаних і призовників на підприємствах, отримують вказівки з питань обліку військовозобов’язаних і призовників від вищих організацій свого відомства і місцевих військових комісаріатів.

Відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» військовий облік всіх військовозобов’язаних і призовників ведеться за місцем їх проживання і здійснюється у порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. за № 377. Персонально-первинний облік військовозобов’язаних і призовників у сільській місцевості, селищах та містах, де немає військових комісаріатів, покладається на органи місцевого самоврядування і проводиться ними. Загальне керівництво роботою, пов’язаною з організацією та проведенням військового обліку військовозобов’язаних і призовників, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Для ведення військового обліку і бронювання кадрів на підставі Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377, у виконкомах сільських, селищних і міських Рад, де немає військових комісаріатів, формується військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника. За наявності на обліку від 500 до 1000 військовозобов’язаних і призовників - один працівник, від 1000 до 2000 військовозобов’язаних і призовників - два, на кожних наступних 1000 осіб - по одному такому працівнику. Зазначені працівники утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у неподанні керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, підрозділами у роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути керівники або інші відповідальними за військово-облікову роботу посадові особи житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власники будинків, працівники органів місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, працівники підрозділів у роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.

Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 211-3 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У частину першу статті 211-3 внесено зміни згідно із Законом України № 308/97-ВР від 04.06.97 p.]

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 211-3 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[Кодекс доповнено статтею 211-3 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-ХІ від 03.04.86 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері військового обліку. Вони регулюються Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ, а також Інструкцією з військового обліку військовозобов’язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 165 від 27.06.1995 р. та Інструкцією з військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 166 від 27.06.1995 р.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у прийнятті на роботу (навчання) військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання. У процесі проведення заходів з питань військового обліку адміністрація підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності зобов’язана при прийнятті громадян на роботу (навчання) перевірити наявність у них військово-облікових документів (у військовозобов’язаних військових квитків або тимчасових посвідчень, виданих замість військових квитків, а у призовників - посвідчень про приписку до призовних дільниць) і встановити, чи перебувають вони на військовому обліку за місцем проживання. Військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, приймають на роботу (навчання) лише після зарахування їх на військовий облік в облікових органах за місцем проживання

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.