Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

платника податку за можливе заниження об’єкта оподаткування за рахунок правильного або необґрунтованого відображення суми збитку в декларації з цього податку виникає на підставі норми п. 123.1 ПКУ (див. коментар до ст. 123). Стаття 151. Ставки податку

151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 цього Кодексу.

151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, зміни, внесені до статті 151 Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, застосовуються з 01.08.2011 р.)

151. Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 статті 7 ПКУ податкова ставка визначається основним елементом будь-якого податку. У свою чергу, стаття 25 ПКУ дає узагальнене розуміння сутності ставки податку. Відповідно до статті 28 ПКУ для податку на прибуток встановлюється відносна (адвалорна) ставка податку (розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування).

Залежно від складності визначення об’єкта оподаткування (враховуючи специфіку діяльності окремих платників податку на прибуток) законодавець розмежовує три групи ставок податку на прибуток, а саме: 1) основну ставку (п. 151.1 статті 151 ПКУ); 2) ставку податку для страхової діяльності (п. 151.2 статті 151 ПКУ); ставку податку для оподаткування нерезидентів (п. 151.3 статті 151 ПКУ).

151.1. Основна ставка податку на прибуток становить 16 % від об’єкта оподаткування, визначеного статтею 134 ПКУ, але п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році[101] до 16 % з 01.01.2014 р. по 2 % щороку та 3 % в останньому році (див. табл. 3.24). Така поетапність зниження ставки податку пояснюється тим, що податок на прибуток є основним бюджетоутворюючим податком і одноразове зменшення ставки податку з 25 до 16 % негативно позначиться на збалансованості дохідної і видаткової частини бюджету країни та стабільності всієї системи державних фінансів України.

Оскільки ставка податку на прибуток, відповідно до п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, буде змінюватися чотири рази (з 1 квітня 2011 року, з 1 січня 2012, 2013, 2014 рр.), то у платника податку може виникнути проблема із правильністю застосування ставки податку у випадку нарахування податкових зобов’язань при самостійному виправленні помилок, допущених у звітних (податкових) періодах, що передують набранню чинності нової ставки податку.

У цьому випадку, відповідно до пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного, у разі самостійного виправлення платником податку помилок, допущених при визначенні податкового зобов’язання за звітні (податкові) періоди, що передують набранню чинності нових розмірів ставок податку, уточнення здійснюються відповідно до норм: (1) Закону № 334 і сума недоплати визначається з урахуванням ставки податку на прибуток, що діяла до 01.04.2011 (25 %); (2) до норм п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ і сума недоплати визначається з урахуванням ставки податку на прибуток, що діяла до до 01.01.2012 (23 %); до 01.01.2013 (21 %); до 01.01.2014 (19 %).

151.2. Окремою нульовою ставкою законодавець передбачив оподаткування прибутку (див. табл. 3.24), який отримують страхові компанії від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, що є загальноприйнятою нормою у практиці прибуткового оподаткування юридичних осіб (детальніше див. коментар до п. 156.2 статті 156 ПКУ).

151.3. Найбільший перелік додаткових ставок податку на прибуток передбачено для оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України (див. табл. 3.24). Це зумовлено складністю в оподаткуванні доходів нерезидентів. Виходячи з цього, законодавець виокремив в окремий пункт розмір таких ставок (детальніше див. коментар до статті 160 ПКУ).

Таблиця 3.24

Загальна характеристика основних та додаткових ставок податку на прибуток підприємств у Податковому кодексі України

Ставки податку на прибуток, % Об'єкт оподаткування, до якого застосовується ставка податку Номер статті, пункту, підпункту, що регламентує ставку податку ПКУ ОСНОВНА СТАВКА: 16 % Прибуток, який визначається відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПКУ 151.1 3 1 січня 2014 р. СТАВКИ ПОДАТКУ НА ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД: 23 % Прибуток, який визначається відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1