Читати книгу - "Homo Deus"

Таким чином, Аграрна революція була одночасно і економічною, і релігійною революцією. Нові економічні відносини з’явилися разом з новими релігійними віруваннями, що виправдовували грубу експлуатацію тварин. Цей стародавній процес можна спостерігати навіть сьогодні, як тільки остання громада мисливців-збирачів переходить до сільського господарства. Нещодавно мисливці-збирачі наяка з Південної Індії взялися за деякі сільськогосподарські операції, такі як випасання худоби, розведення курчат і вирощування чаю. Не дивно, що вони також виробили нове ставлення до тварин і почали зовсім інакше дивитися на одомашнених тварин (і рослини) порівняно з дикими організмами.

Мовою наяка жива істота, що має унікальну особистість, називається mansan. Коли з ними знайомився дослідник Данні Навех, наяка пояснювали йому, що всі слони є mansan. «Ми живемо в лісі, вони живуть у лісі. Усі ми — mansan... Так само ведмеді, олені й тигри. Усі лісові звірі». А що стосовно корів? «Корови відрізняються. Вам треба всюди їх водити». А курчата? «Вони ніщо. Вони не mansan». А дерева в лісі? «Так — вони живуть так довго». А чайні кущі? «О, я їх вирощую, тож я можу продавати листя чаю й купувати в магазині те, що мені треба. Ні, вони не mansan». Зведення тварин з висоти істот, наділених розумом і вартих поваги, до простої власності рідко зупинялося на коровах і курчатах. Більшість аграрних суспільств починали ставитися до різних класів людей, начебто вони теж були власністю. У Стародавньому Єгипті, біблійному Ізраїлі й середньовічному Китаї звичною справою було перетворювати на рабів людей, знущатися над ними і карати навіть за легкі порушення. Подібно до селян, які не питали корів і курчат, як їм вести господарство, правителі й не думали запитувати в селян їхньої думки про управління державою. А коли стикалися між собою етнічні групи чи релігійні громади, вони часто винищували одна одну. Визначення «інших» як недолюдей-тварин було першим кроком до відповідного ставлення до них. У такий спосіб фермерство стало прототипом нових суспільств, сповнених пихатих господарів, нижчих рас, придатних для експлуатації, диких звірів, призначених до винищення, і великого Бога над усіма, що посилає своє благословення всій спільноті.

П'ЯТСОТ РОКІВ САМОТНОСТІ

Становлення сучасного суспільства й промисловості принесло нову революцію в стосунках між людьми й тваринами. Під час Аграрної революції людство відібрало мову в тварин і рослин та перетворило ґранд-оперу анімістів на діалог між людиною й богами. Під час Наукової революції люди змусили замовкнути і богів. Світ став шоу однієї людини. Людство самотньо стояло на порожній сцені, розмовляючи само з собою, не вступаючи ні з ким у перемовини й накопичуючи величезну владу без будь-яких зобов’язань. Розшифрувавши німі закони фізики, хімії й біології, людство нині робить з ними все, що йому подобається.

Коли архаїчний мисливець вирушав у савану, він просив допомоги в дикого бика, а бик потребував чогось від мисливця. Коли стародавній фермер хотів, щоб його корови давали багато молока, він просив про допомогу якогось великого небесного бога, а бог встановлював свої умови. Коли працівники в білих халатах науково-дослідного відділу компанії Nestle хочуть підняти продуктивність молочного виробництва, вони вивчають генетику — і гени їм нічого не кажуть у відповідь.

Однак подібно до мисливців і фермерів, у працівників науково-дослідного відділу також свої міфи, їхній найвідоміший міф безсоромно плагіатизує легенду про Дерево знання і Райський сад, однак переносить дію в сад Вулсторп Менор у графстві Лінкольншир. За цим міфом Ісаак Ньютон сидів там під яблунею, коли стигле яблуко вдарило його по голові. Ньютон став розмірковувати, чому б це яблуко падало донизу, а не вбік чи вгору. Його міркування привели до відкриття гравітації і законів механіки.

Історія про Ньютона перевертає міф про Дерево знання догори дригом. У Райському саду змій ініціює драму, спокушаючи людей згрішити й тим самим викликаючи на них гнів Божий. Адам і Єва — іграшки і для змія, і для Бога. На противагу цьому в саду Вулсторп людина — єдиний актор. Хоча Ньютон сам був глибоко віруючим християнином, який присвячував значно більше часу вивченню Біблії, аніж законів фізики, усе ж Наукова революція, до розвитку якої він спричинився, відсунула Бога вбік. Коли послідовники Ньютона почали писати свій міф Буття, вони не використовували ані Бога, ані змія. Сад Вулсторп керується сліпими законами природи, а ініціатива розшифрування цих законів — суто людська. Історія могла початися з яблука, що падає на голову Ньютону, однак саме яблуко робило це абсолютно нецілеспрямовано.

У Райському саду людей покарали за їхню допитливість і прагнення розширити свої знання. Бог вигнав їх із Раю. У міфі саду Вулсторп ніхто не карає Ньютона — якраз навпаки. Завдяки його допитливості людство досягає кращого розуміння Всесвіту, стає сильнішим і робить наступні кроки до технологічного раю. Незліченна кількість учителів по всьому світу наводить міф про Ньютона для стимулювання допитливості, маючи на увазі, що лише тоді, коли ми накопичимо достатньо знань, зможемо створити рай на Землі.

Фактично Бог присутній навіть у міфі про Ньютона: сам Ньютон і є Богом. Коли біотехнологія, нанотехнологія й інші плоди науки дозріють, Ното sapiens здобуде божественну силу й здійснить повний цикл повернення до біблійного Дерева знань. Архаїчні мисливці-збирачі були просто іншим видом тварин. Фермери вважали себе вершиною творіння. Учені вдосконалять нас до рівня богів.

* * *

У той час як Аграрна революція привела до виникнення теїстичних релігій, Наукова революція породила гуманістичні релігії, в яких люди заміняють богів. Тоді як теїсти поклоняються theos («бог», із грецької мови), гуманісти поклоняються людині. Базова ідея гуманістичних релігій, таких як лібералізм, комунізм і нацизм, полягає в тому, що Homo sapiens має певну унікальну й священну сутність, яка є джерелом усіх смислів і обґрунтувань у Всесвіті. Усе, що відбувається в космосі, поділяється на добро і зло відповідно до його впливу на Homo sapiens.

Тоді як теїзм виправдовував традиційне сільське господарство іменем Бога, гуманізм виправдовував сучасне промислове фермерство іменем Людини. Промислове фермерство робить священними людські потреби, забаганки й прагнення, нехтуючи всім іншим. Промислове фермерство не має реального інтересу до тварин, що не поділяють священності людської природи. І тут немає жодної користі для богів, оскільки сучасна наука й технологія дають людям силу, що значно перевищує силу стародавніх богів. Наука дає сучасним фермам змогу ставити корів, свиней і курчат у значно суворіші умови, ніж ті, що превалювали в традиційних аграрних суспільствах.