Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Устина - азовська відьма , Таня Мальована 📚 - Українською

Читати книгу - "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Устина - азовська відьма" автора Таня Мальована. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 74
Перейти на сторінку:

І що мені залишалося? Звісно я пішла, бо цікаво ж чому вона може навчити практикуючу відьму, чи майже, до повноліття залишилося ще менше часу. Ми так і вийшли під насторожливі погляди хлопців, щось таки вони відчували.

— Ну що почнемо з азів, нам потрібно буде налаштуватися на голос всесвіту, а це повна концентрація і тоді відкриється твоя повна сила, як що зможеш її знайти, — Ліза говорила й водночас розставляла кристали довкола нас, а заодно й захисні чари. Я знов бачила саме її магію, не остаточний візерунок, що лишається від будь якого чаклунства, а потоки сили які тягнулися від її шкіри, пальців, волосся. Я бачила те, що не повинна була бачити й мабуть моє обличчя видало це, бо я зловила на собі задумливий погляд Лізи.

—Практики з медитації та йоги дозволять розвинути потаємні таланти твого тіла, — вона продовжувала говорити, а очі видавали, що думає вона зовсім про інше.

І ми почали. Зручно вмостившись на килимі для йоги, слухаючи море, що б'ється о пісчяний берег і рахуючи дихання, я намагалася відігнати зайві думки. Але в голові було одне, що тренування на свіжому повітрі мають один мінус ти коли приходиш до дому то ти наче сфінкс із тієї пустелі. Пісок усюди, а вимити його з голови то ще та задача із зірочкою, навіть якщо ти відьма.

— Устино зосередься! Ти зараз точно не в медитації, — голос Лізи увірвався в мої роздуми про волосся й шампуні.

—З чого ти те взяла? — відповіла я навіть не розплющуючи очі.

—Тому що я це бачу, — досить різко відказала вона

— Ти думаєш про все, але не про те що треба. Зосередься! — вона вже кричала.

—Я зосереджена і як що ти не будеш кричати, це буде краще, — я відкрила очі та глянула з під лоба своїм фірмовим відьомським поглядом, напустивши при том трішки чаклунських іскор, так би мовити для ефекту.

—Я теж де, що можу, так що не перевіряй мою витримку, з цим в мене проблеми! — Ліза вже не думала повертатися до медитації, наш настрій точно не відповідав ситуації. Темне я вимагало,  провчити цю нахабу і я піддалася спокусі, а нічого драконити відьму. Маленьке закляття перевтілення, а що воно в мене вийшло раз, значить вийде й ще, полетіло в дівчину, що як раз збирала кристали в сумку. За секунду до зіткнення моєї магії з Лізою, вона впала на землю одразу приймаючи форму лисиці. Вже твариною розвернулася до мене й показала ікла в хижому оскалі. Нічого доброго це не віщувало.

Треба було краще слухати на уроках Злату, бо я ніколи не знала, що перевертні так швидко можуть повертати собі людську подобу. Ліза була розгнівана, в мене полетіло паралізуюче закляття, але я таки не сама погана учениця встигла ухилитися, одночасно кидаючи плетіння нових чарів. Ліза тільки зло всміхнулася й легко відбила магію. Ми закружляли в дивному, войовничому танці. Атака, захист, відхилитися, знов атакувати. Ліза встигала й обертатися й досить болісно влучати в мене. Я не могла розуміти її кроки ось вона переді мною, а отримаю на горіхи я збоку чи зі спини, а вона вже там.

Розуміючи, що в цьому двобії я програю, мені банально не вистачає вправності, я не можу правильно сконцентрувати сили, а тільки якогось хаосу наробила з магічних плетінь. А по ногам вдарило хвостом підсиленим чарами, змушуючи мене болячи гепнутись на коліна. Я це просто так не залишу лиско. Стрімкий потік води облив Лізу з ніг до голови, вимочивши її до нитки. Відповідь не забарилися мене жбурнуло закляттям обличчям в пісок.

Жага битися зійшла нанівець, я мала майже повний запас сил, але фізично позначка десь нижче нуля, тіло благало про допомогу.

Повернувшись до неба і отримавши змогу говорити, я сказала:

—Все здаюся! Я більше не можу.

Ліза підійшла до мене розбризкуючи крапельки води й подивилися на мене таким поглядом на кшталт я ж казала.

— Ось тепер розумієш усю серйозність?

Мені хвалили сил, щоб тільки кивнути.

—В справжньому бої тебе винесуть за секунду й не спитають як звати, — вона все продовжувала, тільки вже вмостилася поруч на піску.

Я подивилася на неї й забрала воду, висушуючи все. Її волосся стало пухнастою гривою в маленьких кучерях.

—Ну дякую і от на кого я схожа тепер! — вигукнула дівчина.

—Тобі личить, ти гарна, — чесно відказала я, звівшись на лікті.

Їй справді личило вона стала милішої і якоюсь беззахисною. Вся стервозність й хитрість зникли, показалося справжне обличчя допитливого лисеняти.

—Тобі пощастило. В мене ж он три пір’їни, — показала я на своє волосся.

Вона широко посміхнулася.

—Більш за все пощастило Андрійкові, вмився й вже зірка, природа на ньому попрацювала.

—Його дядько Осі ще не займав?

—Ти за його схожість з Балі Беєм? — запитала Ліза перев’язуючи хвіст.

Я тільки кивнула.

—Намагався, але у братика досвід у цій справі, його й не знайдеш як він не схоче, — відповіла Ліза й уважно подивилася на мене, я на неї, в неї на вустах з'явилася посмішка, а потім нас накрила хвиля сміху. Ми реготали наче дурні, завіса недовіри й неприязні спала. Нам обом потрібно було скинути зайву енергію.

Сміх очистив від того негативу, що ми собі накрутили. Заспокоїлися й одночасно вирішили, що тренувань на сьогодні досить.

1 ... 27 28 29 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Устина - азовська відьма , Таня Мальована», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"