Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Божественна комедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Божественна комедія"

655
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Божественна комедія" автора Аліг'єрі Данте. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 142
Перейти на сторінку:

Між себе мовили, – гучноголосо!»

Й відповідали: «То й гати до дір!»

103 Але на них поглянув гнівно й косо

Той чорт, що говорив з вождем моїм,

І вигукнув: «Облиш, облиш, Нечосо!»

106 А там сказав до нас: «Невільно цим

Уступом вам іти, бо арку шосту

Зруйновано не знати як і ким.

109 Щоб іншу путь вам відшукати просту,

Зайдіть в печери ближчої жерло,

Там вихід є ще до одного мосту.

112 Учора без п’яти годин було

Дванадцять сотень шістдесят шість років,

Як землетрусом міст той геть знесло.

115 Я шлю моїх оглянуть з усіх боків

І стан речей узнати в тім краю, —

Ви з ними йдіть; це захист ваших кроків.

118 Десятку, Бородо, збереш свою, —

Він став лічить: – Ти підеш, Злий Собако,

Й ти, Бахуре, й ти Росотопчію,

121 Й ти, Никлокриле, й ти, Старий Кусако,

Й ти, Ікло Вепряче, й ти, Труто-Змій,

Й ти, Неотесо, й ти, Дурний Чортяко.

124 По стежці смоляній ідіть самі,

А ті хай обминуть моста остачу

Й до переходу йдуть собі в пітьмі».

127 «Ой леле, вчителю мій, що я бачу!

Ти шлях цей знаєш, сам зі мною йди, —

Промовив я, – вони ж несуть невдачу.

130 Коли ти обережний, як завжди,

То чом не бачиш, зле вони клопочуть

І поглядами зичуть нам біди?»

133 А він: «Не бійся, хай собі скрегочуть, —

Це проти тих, засуджених навік,

Що із смоли тут виринати хочуть».

136 І вирушили всі на лівий бік,

Але з них кожен перед Бородою

Поміж зубами висунув язик,

139 А той їм з заду прогримів трубою.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

1 Я бачив вершників, які до бою

Ладналися з пихою в рівний стрій,

Але назад тікали із ганьбою;

4 Я бачив, ворог нищив навісний

Вас, аретинці; бачив я колони

Солдатів; бачив рицарський двобій

7 Під барабан, сурму, а чи під дзвони,

А чи на знак з високих башт фортець,

Місцевий або видний крізь кордони, —

10 Але ніде не бачив я, щоб грець

Обрав на свій сигнал просту волинку

Для всіх – чи піший то, чи верхівець.

13 Ми із чортами вийшли на стежинку

(Ну ж і компанія!), та зриш людей

Побожних в церкві, а п’яниць – у шинку.

16 Мій зір цікавився смолою, де

Хотів я бачить всі куточки схову

І всіх, хто шляхом вічних мук іде.

19 Немов дельфін, що хвилю вздрів, готову

Судно нещасне в вирах потопить,

Вистрибує з-під водного покрову, —

22 Так, прагнучи нестерпність мук зменшить,

Якийсь із грішників червону спину

Являв очам на блискавичну мить.

25 І наче жаби під жарку годину,

Лишаючи все тіло в глибині,

Самі лиш писки висувають з плину, —

28 Так скрізь чинили грішники сумні,

Але, щоб не зіткнутись з Бородою,

Ховались у киплячій гущині.

31 Я бачив – серце й досі рве журбою, —

Як забаривсь один і не пірнув

(Бува, лишиться й жаба над водою),

34 А тут Старий Кусака саме був —

Вчепився в кудли, зліплені страшенно,

І, як ту видру, сильно смиконув.

37 Їх імена узнав я достеменно,

Бо чув безперестанно кличі їх,

Коли вони звертались поіменно.

40 «Гей, Неотесо, пазурів кривих

Дай гостроту йому покуштувати!» —

Почулись голоси кількох із них.

43 І я: «Учителю, кортить спитати,

Хто із смоли киплячої там звівсь,

Як причепивсь до нього чорт рогатий?»

46 Мій вождь звернувся: «Звідки ти з’явивсь,

Коли?» – І дав той відповідь нам скору:

«В Наваррськім королівстві я родивсь,

49 І мати віддала служить до двору.

А батько мій був майстром темних справ,

Згубив себе й майна велику гору.

52 Своїм я в короля Тебальдо став

І, надто захопившись хабарами,

У цей окріп нарешті я попав».

55 Тут ікло Вепряче йому зубами,

Які не сором мати й кабанам,

Відчути дав, які від бивнів шрами.

58 Попалась миша в лапи злим котам!

Та Борода, йому спочинок давши,

Промовив: «Кинь, йому ще я задам! —

61 Тоді звернувсь до вчителя, сказавши:

– Як хочеш щось дізнатись, то спитай,

Поки не розшматований назавше».

64 І вождь: «Скажи, серед тутешніх зграй

Чи не трапляються якісь латинці

В смолі?» І той: «Ще мить тому, бодай,

67 З сусідом їхнім був я наодинці.

Куди приємніш бути із панком,

Ніж з тим, хто шле удари навздогінці».

70 Тут Бахур: «Годі ляпать язиком!» —

Сказав, і гак у руку, як острогу,

Уп’яв, і видер з м’ясива шматком.

73 А Трута-Змій наміривсь теж у ногу

Встромити гак, але очей грозу

На нього звів десятник дуже строгу.

76 Коли ущухло трохи все внизу,

Мій вождь спитав того, чия несита

На рану скорб лила гірку сльозу:

79 «А хто була ця тінь, смолою вкрита,

Коли весь інший залишив ти люд?»

Він одповів нам: «То був брат Гоміта,

82 Той, що з Галлури. Зла і лжі сосуд, —

Над ворогами владарю свойому

Він учинив занадто легкий суд:

85 Усіх за гроші відпустив додому,

Як сам казав. Він був не рядовим,

А був царем у царстві тім брудному.

88 А логодорець Мікель Дзанке з ним

Веде розмову. Часто і охоче

Говорить кожен про сардінський дім…

91 Ой, гляньте, як зубами він скрегоче!

Я дечого б чимало розповів,

Але боюсь, що гаком полоскоче!»

94 Помітивши, що раптом підступив

Дурний Чортяка злий, начальник лютий

Промовив: «Птах лихий, вгамуй порив!»

97 «Покличу, якщо хочете почути,

1 ... 27 28 29 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божественна комедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божественна комедія"