Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Порожня труна 📚 - Українською

Читати книгу - "Порожня труна"

492
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Порожня труна" автора П'єр Сувестр. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 94
Перейти на сторінку:
вас, бо вигляд у вас був підозрілий.

І тоді ці типи в зім'ятих капелюхах та довгих плащах повернули назад і щезли поміж дерев Булонського лісу.


Минуло кілька днів. Якось по обіді Ме Тірело, повірений при цивільному суді департаменту Сена, контора якого містилася в передмісті Сент-Оноре, повернувся з Палацу правосуддя набагато раніше, ніж звичайно.

Це вразило й збентежило клерків, які, знаючи, що хазяїн, як правило, не повертається раніше п'ятої години, грали в карти чи збиралися йти на іподром, де мали відбутися кінські перегони.

Ме Тірело був маленький, завжди збуджений меткий чоловічок, контора якого процвітала. Він мав численну багату клієнтуру, і молодий повірений, — а йому, може, й тридцяти не було, — умів поєднати безмірну добродушність з надзвичайною компетентністю.

Говорили, що йому немає рівних у тому, щоб підготувати судову справу й висвітлити її найтемніші й найзаплутаніші обставини.

Тільки-но Ме Тірело вернувся до свого кабінету і в конторі знову запанував порядок, як наймолодший із клерків, що водночас і прислуговував, вибіг на дзвінок у передпокій, звідки відвідувачі могли потрапляти прямо до кабінету хазяїна, не заходячи до великої кімнати, де сиділи клерки.

Хлопчак відчинив двері й, повернувшись від Ме Тірело, з таємничим виглядом оголосив:

— Ой яка розкішна жінка щойно зайшла до хазяїна… Ой яка ляля!

І він уже зібрався змалювати її в деталях завжди охочим його слухати колегам, та старший клерк суворим тоном осадив балакуна:

— Коли ти й далі обговорюватимеш наших клієнтів, то я виставлю тебе за двері.

Погроза справила своє враження, і хлопчина замовк. А в кабінеті повіреного розпочалася розмова між ним і його відвідувачкою.

Це була гарна, елегантна жінка, звичайно, з вищого світу. Вбрана в темне, вона приховувала риси свого обличчя за білою з кольоровими візерунками вуалеткою.

Ме Тірело, який був вражений бентежною чарівністю цієї жінки, пометушившись за своєю звичкою й без будь-якої потреби походивши по кабінету, сів, нарешті, за величезний письмовий стіл, що стояв посередині кімнати.

Молода жінка, влаштувавшись у кріслі навпроти нього, підняла вуалетку й спитала:

— Ну як, метре Тірело, що у вас нового? Повірений уклонився.

— О мадам, у мене завжди є якась новина, бо щодня щось та відбувається, і в міру того, як час спливає, ми неухильно наближаємося до мети, яку собі поставили.

На ці туманні слова клієнтка відповіла різким нетерплячим жестом.

— Звичайно, це так, — погодилась вона, — але я була б дуже рада дізнатися про те, що саме ви називаєте «новиною».

— Ось дивіться. — І Ме Тірело розгорнув теку, з якої висипалася купа різних кольором і розміром папірців. — Передусім тут виклик у суд з викладом претензій. Може, ви хочете прочитати?

— Ні, спасибі, я вже давно знаю все це напам'ять.

І виявляючи своє знайомство з юридичними процедурами, вона спитала:

— Справу вже подано в суд?

Ме Тірело підніс руки догори.

— Ще ні, добродійко, ще ні… Не треба ставити воза перед кіньми, ми повинні спочатку пройти через усі звичайні формальності. Проте з огляду на мої зв'язки в Палаці правосуддя, я можу вас запевнити, що процес завершиться дуже швидко, особливо якщо ваш чоловік не чинитиме спротиву. Я певен, що голова суду нам сприятиме.

Жінка, здавалося, була задоволена запевненнями свого співрозмовника. Після короткої мовчанки вона сказала:

— Претензій, викладених у позові, на мій погляд, досить, щоб я напевне одержала розлучення, але мені відомо, що суддям треба розставити всі крапки над «і», тож я була б дуже рада мати якийсь формальний аргумент, щось ясне й чітке.

Ме Тірело втиснувся в крісло й поглядав на свою клієнтку з веселим самовдоволенням.

— Що саме ви маєте на увазі? — запитав він.

— Саме те, що мені був би потрібен досить вагомий доказ невірності мого чоловіка. Якесь певне свідчення.

Очевидно, нервове виснаження давалося взнаки. Їй довелося помовчати, збираючись із силами. Потім вона провадила:

— Як я пригадую, метре Тірело, ви пообіцяли мені зробити все можливе, щоб дістати таке свідчення!

Повірений слухав клієнтку, ледь посміхаючись. Очевидно, у нього були відомості, що могли приємно вразити клієнтку. І чітко вимовляючи кожне слово, він сказав:

— Хочу зробити вам приємність, моя люба добродійко. Я в змозі задовольнити ваше побажання. В мене є такі докази.

Ме Тірело не сподівався, що його слова справлять на жінку подібне враження. Вона підвелася, почервоніла, її кулачки в білих рукавичках стислися так, що здалося, наче їх зсудомило.

— Що ви кажете? Ви маєте докази невірності мого чоловіка?

Повірений не помітив її дивної розгубленості. Як людина певна себе, він похитав головою.

— Звичайно, маю. Якщо я беруся захищати інтереси свого клієнта, то докладаю до цього всі свої зусилля. Мушу вам сказати, що заходи, яких я вживав, щоб роздобути ці докази, бездоганні з точки зору судових органів, але як світська людина я б відмовився їх використовувати. Проте як юрист я змушений до них вдатися. Адже я повинен збирати всі докази, які б дозволили мені з успіхом захищати моїх клієнтів перед правосуддям.

Ме Тірело говорив пишномовно; він же був повірений, а не просто адвокат, що він завжди підкреслював. Часто він зловживав пустослів'ям, з задоволенням слухаючи сам себе; виклад справи забирав у нього вчетверо більше часу, ніж було потрібно, що вкидало в розпач його підлеглих, яким доводилося працювати до восьмої чи дев'ятої години вечора.

Однак якби всі клієнти були такі, як ця молода жінка, то бесіди з ними завершувалися б набагато швидше. Вона не дуже дослухалася до балаканини повіреного, що лилася, наче пісня. Вона нетерпляче обірвала його.

— Все це слова, пане, — сердито сказала вона. — Мені потрібні докази. Так, докази, докази. Мені потрібні докази невірності мого чоловіка, яким я можу повірити, чуєте?

Дедалі розпалюючись, вона схопила на столі повіреного

1 ... 27 28 29 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Порожня труна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Порожня труна"