Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Душа дракона, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Душа дракона" автора Лаванда Різ. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 111
Перейти на сторінку:

- Ні, - з болем простогнала Джин, заламуючи руки. - У мене на серці так тривожно до остраху. З драконами все плутається, його дракон мене не відпустить, я відчуваю. Ти ж ще не знаєш - владики звуть мене Іскрою. Виявляється, в мені прихований якийсь дар - я бачу нутро їхніх душ, бачу їх очима.

- Іскра? ... Ніколи не чув про таких.

   Всю ніч вона не стулила очей, їй не давали спокою думки, що вона чинить неправильно, що втратити прихильність цього дракона буде самою фатальною помилкою в її житті. Джин не могла допустити, щоб Варон вважав її брехливою шльондрою, яка наказала йому сім мішків гречаної вовни, тільки заради того, щоб обдурити.

Вранці Джинджер постала перед Елтоном похмурою і зовсім блідою, не маючи бажання розмовляти, як брат не намагався її розворушити. Після, в такому ж вигляді, Джин була передана в розпорядження Мірі - старій служниці, яка завідувала кухнею.

- Що погода не догодила? Зима тут ще та! - пробурчала скорчена стара, потираючи свій поперек. - Як буря розходиться, весь час мучуся. Стара я стала, хвороби мене долають, а від цієї болячки ліків немає, скоро матінка смерть і мене до себе прибере. Ти з яких земель будеш?

- Зі сходу, - буркнула Джин. - Що робити? - байдуже поцікавилася дівчина, обводячи важким поглядом кухонний посуд.

- А з чого ти кисла така? У мене вся їжа скисне від твого виду. Що сталося з тобою, дівка?

- Сталося те, що вже не виправити - я народилася наложницею! - не весело буркнула Джин. - А ще я не люблю порсатися на кухні , а ще ... я майстер заводити ворогів серед драконів. ... Адже слуги можуть вільно  переміщуватися по фортеці? - раптом якось різко стрепенулася дівчина, пропалюючи здивовану Міру рішучим поглядом. - Мені потрібно негайно побачити Варона!

- Ми тут люди підневільні, куди нам накажуть - туди ми і ступаємо. Владика мені суворо наказав не допускати тебе до нього, ні на очі, ні поблизу, ні на слуху, щоб не з'являлася. За все своє життя я ще жодного разу не ослухалася, тому ніколи і не була випоротою. Нічого тобі шастати по фортеці, зарубай собі це на носі! Не знаю, що ти там накоїла, але тобі краще з кухні не висовуватися, інакше маршали схоплять і висічуть.

Цього волелюбна Джин вже стерпіти не змогла. В її жилах заграла дика упертість, спалахнуло таке знайоме бажання зробити все наперекір, яке вона могла порівняти лише з велінням богів. Якщо він не хоче її бачити - тоді вона точно попадеться йому на очі, тому що вона вирішила будь-що  довести Варону його неправоту. І якщо вже на сходах, що ведуть на верхній ярус стояли вартові, то Джин залишався лише один шлях - підійматися по стіні.

Благо на кам'яній кладці були виступи, за які можна було вхопитися. Краєм вуха Джин почула, що в цей час Варон завжди тренує своїх воїнів на площі верхнього ярусу . Дочекавшись моменту , коли Міра відволіклася, Джин стрілою вислизнула з кухні.

Одна сторона цієї самої площі закінчувалася обривом і саме на цю стіну полізла Джин, попередньо позбувшись від важких утеплених спідниць і кожуха. Для руху їй потрібна була легкість, тому вона залишилася в одній тонкій нижній сорочці .

- Сподіваюся, я не дуже змерзну і не зірвуся завчасно , - тихо прошепотіла собі Джин, вхопившись за перший виступ.

Не встигла вона дістатися і до середини, як її пальці відмовилися слухатися, втративши чутливість. Було так холодно, що дихання, вириваючись з її рота миттю осипалося колючими сніжинками. Заметіль нещадно шмагала її гострими крижинками снігу, разом з вітром намагаючись зірвати її зі стіни. Крик дракона пролунав зовсім поруч, крізь снігову бурю вона навіть розібрала шум його крил.

- Дай мені спокій, мені потрібно нагору до Варона, - тремтячи і клацаючи зубами, промовила дівчина, вперто не бажаючи здаватися, знаючи, що той прекрасно її при цьому розчув, бо дракони володіли дивовижними на її думку слухом і зором . Джин сподівалася , що її напористість переконає дракона, або того краще він байдуже пролетить повз. Але всупереч її очікуванням потужні лапи дракона все-таки схопили Джин під руки і вже через мить, вона була кинута прямо посеред площі до ніг Варона.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 27 28 29 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Душа дракона, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Душа дракона, Лаванда Різ"