Читати книгу - "Вовче прокляття, Марія Власова"

— Не говоріть про мене так, наче мене тут немає! – брякнув Кай, поки Кирило взяв його під руку і потягнув в машину.

— Так що з ним таке насправді? Валер'янки вовчої наївся чи що? – красномовно вирішила і далі ігнорувати блондина.

— Не займай собі голову цим, —  кинув брат нарешті відійшовши від мене, коли Кая все ж посадили в машину. – Поїхали!

Запропонувати мене підвезти, або хоча б просто спитати, як у мене справи ніхто не догадався. Тож прийшлось використовувати цю неочікувану зустріч з братом, хоч з якимось сенсом.

— Матері подзвони, вона хотіла з тобою поговорити, завтра в обід тато збирався до неї.

 — Ага, — почулось тільки щось невтямне, після чого машина поїхала так же стрімко, як і приїхала. Залишивши мене тільки гадати, що там у перевертнів знову відбувається.