Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Протягом звітного кварталу головне підприємство перераховує до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням авансові внески згідно з пп. 153.3.2 п. 153.3 статті 153 ПКУ.

Розрахунок авансових внесків здійснюється головним підприємством. Повідомлення про результати таких розрахунків направляється до податкового органу за місцезнаходженням філії та платника податку в терміни, передбачені для сплати авансових внесків.

Головне підприємство, що має філії та сплачує консолідований податок на прибуток до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшує податкове зобов’язання щодо податку на прибуток на суму сплачених (нарахованих) авансових внесків податку на прибуток у цьому звітному періоді.

Якщо головне підприємство в декларації про прибуток за звітний (податковий) квартал показує від’ємне значення об’єкта оподаткування (балансові збитки), то сума таких збитків підприємства переноситься на наступні податкові періоди і відображається в декларації про прибуток підприємства відповідно до порядку, встановленого статтею 150 ПКУ (дивись коментар до даної статті).

При сплаті консолідованого податку на прибуток вартість придбаних філією торговельних патентів враховується у зменшенні консолідованого податку на прибуток юридичної особи (головного підприємства) у встановленому порядку (дивись коментар до пункту 152.4 статті 152 ПКУ).

152.5. Особливості обчислення податку на прибуток, отриманого від страхової діяльності, регламентується статтею 156 ПКУ, тому детальніше дивись коментар до відповідної статті.

152.6. Прибуток, отриманий неприбутковими організаціями від неосновної діяльності, оподатковується особливим режимом, передбаченим у статті 157 ПКУ, тому детальніше дивись коментар до відповідної статті.

152.7. Порядок оподаткування нерезидентів регламентується статтями 160–161 ПКУ, тому детальніше дивись коментар до відповідних статей.

За результатами сплати нерезидентом податку на прибуток органи державної податкової служби зобов’язані надіслати підтвердження українською мовою щодо сплати такого податку. Термін надання такого підтвердження не регламентується нормами ПКУ

152.8. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування податку на прибуток за: операціями з борговими вимогами та зобов’язаннями (п. 153.4 статті 153 ПКУ); діяльністю у сфері страхування (156.1 статті 156 ПКУ); діяльністю у сфері страхування життя (156.2 статті 156 ПКУ); оподаткуванням нерезидентів (стаття 160 ПКУ) — несуть ті платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Фактично, такі платники податку є податковими агентами. Пунктом 36.4 статті 36 ПКУ законодавець покладає виконання такого податкового обов’язку не тільки на кінцевого платника податку, а й на свого представника чи податкового агента. Тому всю відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування податку до бюджету несуть ті платники податку, які здійснюють такі виплати за рахунок цих виплат.

152.9. Відповідно до пп. 7.1.6 п. 7.1 статті 7 ПКУ податковий період визначається основним елементом будь-якого податку. У свою чергу, п. 33.1 статті 33 ПКУ дає узагальнене розуміння сутності податкового періоду як періоду часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Узагальнені види податкового періоду регламентуються статтею 34 ПКУ (детальніше дивись коментар до даних статей ПКУ).

П. 152.9 статті 152 ПКУ для податку на прибуток визначає такі податкові періоди (див. рис. 3.5):

1) календарний квартал;

2) календарне півріччя;

3) календарні три квартали;

4) календарний рік.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року. У такому випадку до дати набрання чинності цього розділу діють норми Закону № 344, а з дати набрання чинності розділом III ПКУ платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий — четвертий квартали 2011 року.

Рис. 3.5. Класифікація податкових періодів з податку на прибуток підприємств

152.9.1. Даний підпункт встановлює, що для всіх платників податку на прибуток (за винятком виробників сільськогосподарської продукції) звітний податковий період починається з першого календарного дня такого періоду і закінчується останнім календарним днем такого податкового періоду.

За результатами податкових періодів, платник податку заповнює та подає у відповідний податковий орган (у терміни, зазначені в п. 49.18 статті 49 розділу II ПКУ) Декларацію з податку на прибуток підприємства (далі — декларація), форма якої встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», не залежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов’язання чи ні. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку звітного календарного року на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі: квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків). Відповідно до абзацу 2 у п. 49.19 статті 49 розділу II ПКУ під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним розділом ПКУ, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Для виробників сільськогосподарської продукції, враховуючи специфіку та сезонні характеристики їх діяльності, встановлюється окремо звітний податковий період, а саме: річний податковий період, який розпочинається 1 липня поточного звітного року та закінчується 30 червня наступного звітного року. Такі суб’єкти господарювання подають у відповідний податковий орган у терміни, зазначені у пп. 49.18.3 п. 49.18 статті 49 розділу II ПКУ, для звітного календарного року.

152.9.2. У випадках коли суб’єкт господарювання береться на облік органом державної податкової служби як платник податку на прибуток у середині будь-якого податкового періоду, його перший звітний податковий період розпочинається з дати початку ведення бухгалтерського обліку і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду. Наприклад, якщо початок ведення бухгалтерського обліку розпочинається 20 лютого, то перший звітний податковий період буде закінчуватися 30 червня, і декларація подається за весь період діяльності, починаючи з дня ведення бухгалтерського обліку.