Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

Діма

Ніколас Браун. Як варіант для Жені, звичайно, непоганий. Навіть визнаю - хороший. Не дарма Михайло його вибрав. Ось тільки вкотре дивлячись на їхній флірт на відео, надісланому мені Андрієм на телефон, у безсилій злобі зчіплював зуби. Невже він їй до такої міри сподобався, що вона так захоплено розглядає його? Очей не зводить. Чи в неї вік такий, що будь-який гарненький хер викликає бурхливий інтерес?

А що зі мною відбувається? Адже я сам хотів, щоб її закоханість у мене зійшла нанівець. Хоча ми й некровні родичі, але будь-який зв'язок між нами неможливий. Та й ні до чого мені зараз такі заморочки. Ось тільки ніяк не виходить викинути з голови сцену на ліжку. Вона немов в'їлася мені в кору мозку. Не можу отримати розрядку, доки не представлю її тіло. Її спляче обличчя, охоплене агонією екстазу. Яка б дівчина не була піді мною, ефект один - не рідне малятко мого двоюрідного брата стирчало перед очима. Якась хвора мана! Іншу б уже давно трахнув і забув. Але тут ситуація була із зірочкою.

Затягнув повернення, як тільки зміг, намагаючись повернути мізки на місце. Марно! Повертатися довелося. Не звик ховатися від проблем. А Женя стала моєю величезною проблемою.

Підходячи до будинку помітив у її вікні світло. Якого біса вона не спить о першій годині ночі? Нормально було б зайти привітатися, але я більше в її кімнату ні кроку. Вистачило одного разу, досі оговтатися не можу. Навіть до порога не підійду. Докотився, бл*дь! Дорослий самодостатній мужик, а ховаюся по кутах від молодої дівчини.  

У своїй кімнаті відразу ж вирушив у душ, змити з себе тягар минулого тижня. Хоча завтра і субота, але справ накопичилося багато. Доведеться їхати в офіс. Ближче до обіду, найімовірніше. Потрібно виспатися, а то від такого навантаження довго не протягну. Вимотався за останній час конкретно. І морально, і фізично.

Голий вийшов із душу, витираючи рушником голову. Пролунав короткий стукіт і двері в кімнату без запрошення відчинилися. На порозі Женя в коротких шортах і подобі футболки, що наочно демонструє смужку засмаглого живота. Вона застигає, жадібно роздивляючись мене. Погляд безцеремонно нишпорить по всьому моєму тілу. Я злегка прифігіваю від її різкої появи і нахабного огляду. Повільно протираю обличчя і спокійно обмотую стегна вологим рушником. 

- Я тебе слухаю, Женя! - мій незворушний голос, нарешті, виводить її зі ступору.

Обличчя червоніє. Губи відкриваються від усвідомлення своєї поведінки.

- Вибач! Я стукала, - судорожно ковтає, дивлячись собі під ноги.

За ідеєю вона зараз має малодушно втекти. Але ні! Стоїть на місці. Мнеться! Тепер уже я з насолодою оглядаю її шикарну фігурку, прикриту мінімальною кількістю тканини.

- Так, я чув. Але терпіння явно не твоя сильна риса характеру! - усміхаюся я, починаючи отримувати якийсь збочений кайф від того, що відбувається. 

Мазохіст натуральний! По ходу зараз знову доведеться приймати душ. Тільки вже крижаний. Член готовий до праці й оборони. Не парюся, що малятко помітить. Сама винна. Від її погляду з дротом ще не скоро відійду. Бл*дь, це ж треба так вміти дивитися! Зараз же вона вперто роздивлялася підлогу.

- Жень, кажи, що хотіла та йди спати. Пізно вже, - мені то точно безсонна ніч світить. Відпочив, бл*дь!

- Мені потрібно з тобою поговорити! - наважується підняти на мене свої неможливі зелені очі.

Погляд зосереджений на обличчі. Видно, що нижче дивитися остерігається.

- Гаразд, - зітхаю я, - Іди в низ. Я скоро спущуся.

Тут вдруге за якихось кілька хвилин Женя компостує мені мізки. Зачиняє двері за своєю спиною і йде всередину кімнати. Проходить занадто близько від мене, дурманячи своїм запахом. Сідає на ліжко, спираючись витягнутими руками позаду себе на матрац. Очі знову мандрують моїм тілом. Затримуються в районі паху і підіймаються вгору.    

- А що нам заважає тут поговорити? Чи ти боїшся перебувати наодинці зі мною у своїй спальні? - скутість, напруга не просто відчуваються, а кричать про свою присутність у кожному її нервовому русі, кожному слові.

Провокує, спокусниця недороблена! Зрозуміла, що я тримаюся з останніх сил? Що в будь-який момент можу втратити контроль?

Ось тільки її витівка викликає в мене зовсім не ту реакцію, на яку дівчинка розраховувала. Усередині закипає лють від неможливості взяти пропоноване тіло. Від висунутих самим собою заборон отримати таке бажане і доступне. А від цього ще більше хочеться! Замкнуте коло.

Грубо зриваю її зі свого ліжка за лікоть. Тягну до виходу викинути геть, але натомість вдавлюю спиною у двері дурну дурепу. Втискаюся членом, що ниє, у дівочий живіт. Руки, однією своєю, утримую над головою. Іншою обхоплюю горло. Женя дивиться злякано. Очі з розширеними зіницями. Рвано дихає, але, бл*дь, губи спокусливо облизує. Розум у голові остаточно мутніє.

Рятує її, мене, нас, уловлений мною запах алкоголю. У мізках трохи прояснюється, але відпустити все ще не можу. Звірію ще більше.

- Ти пила?

- Трохи з Ханою. Вона нещодавно поїхала, - голос хрипкий, губи пухкі й блищать. Сильніше стискаю шию.

- Ти що робиш, дурепо? Ти розумієш, що я твій родич? - тисну на вагомий аргумент, розуміючи, що якби це було так насправді, не існувало б проблеми у вигляді взаємного шаленого потягу.