Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"

Дивний сон допоміг різко прокинутися. В мені вирували подив і стійке відчуття чогось незвичного. Невже це був сон? Незрозуміле відчуття збентеження допомогло встати з першими півнями, як я й хотіла.

О шостій ранку я вже вимкнула будильник, який навіть не встиг продзвеніти, і помчала в душ. Тепла вода допомогла змити напругу і притупити відлуння сну, який вже не здавався таким приголомшливим. Чи мало що насниться? Але дивний браслет я вирішила зняти. Від гріха подалі. Аж надто дивним був збіг, що сни почали снитися саме тоді, коли я його вдягла. До того ж Ніневія саме так пояснила мені моє потрапляння в Феєрію, немов вона і все, що відбувалося уві сні, дійсно десь існувало насправді. В іншій реальності. Але це було надто дивовижним фактом навіть для мене. Я зупинилася на думці, що все це лише наслідки стресу та перепрацювання. Психіка просто вивільняла накопичені емоції, даючи можливість відпочити у яскравому сні. Браслет я прибрала в сумку, вирішивши пізніше розібратися з ним, здавши в ломбард.

Я збиралася тихо, щоб не розбудити Влада. Його будильник повинен був продзвеніти рівно о восьмій, тож без двох хвилин я вже спускалася сходами і йшла до машини.

В офіс я приїхала вперше раніше за Влада і навіть раніше за Юлю. Вона прийшла лише хвилин через десять і дуже налякалася, коли я вийшла зі свого офісу до неї.

– Фууух! Ну, ви даєте, Ярославо! Так платиновий блонд можна на попелястий перетворити!

- Вибач, Юлю! Встала рано сьогодні... Сни дивні снилися. Зробиш каву?

– Ви? Рано? Сьогодні явно щось станеться.

- Годі тобі! До речі, в цьому щось є! Тільки пів на десяту, а я вже стільки всього встигла!

- Ох, це точно не до добра, - пробурмотіла Юлька і поспішила зробити мені каву.

За півгодини до мене зайшов мій перший клієнт на сьогодні. Жінка. Красива, молода, років тридцяти п'яти. Пам'ятається, вона вже бувала в мене, а ось із яким питанням – не пригадаю. Вона присіла у крісло зручніше, але в її позі я все одно бачила напругу. Спина рівна, плечі затиснуті, руки зібрані у замок.

- Що вас привело до мене?

– Ви знаєте, я вже була у вас. Ви порадили помиритися з чоловіком, і, знаєте, це врятувало мій шлюб.

Я смутно пригадувала її історію. Вони з чоловіком були на межі розлучення, а все через її інтрижку на стороні. Чоловік здогадувався, але точно не знав. Євгенія (так звали клієнтку) хотіла розлучитися, хоча знала, що з коханцем більше не бачитиметься. Чоловіка вона любила, але страждала через власну зраду. У результаті розклад показав, що найкраще зізнатися чоловікові, покаятися і залишитись у сім'ї.

- Рада за вас. Що ж цього разу трапилося?

- Нічого такого... Ось тільки мені не дає спокою один сон. Він снився мені раніше, а потім перестав. Тепер ось знову.

– Що за сон? - зацікавлено запитала я, а сама зіщулилася, пригадавши свої дивні сни минулої ночі.

- Сниться, ніби я живу в скриньці з коштовностями. Знаю, це дивно звучить…

- Це ж сон. Продовжуйте, – підбадьорила її я, а сама, згадавши своє минуле практикуючого  психолога, машинально взяла ручку та почала записувати за нею.

- … І ось я в цій скриньці ходжу по коштовностях, їх там цілі гори. У деяких розпізнаю мамині. Я в дитинстві любила перебирати «скарби» – так я називала її прикраси. І ось я перебираю їх, розглядаю, торкаюся до усього… Наче це якийсь скарб, а я його хранителька. Таке дивне відчуття. А потім я прокинулася і зрозуміла, що в мене осад від цього сну. Хочеться повернутись туди, але це неможливо. І як би я не намагалася не думати про нього, все одно думаю, наче це щось важливе, розумієте? Може, ви мені допоможете? Дайте якусь пораду.

- Добре. Спробуємо запитати у карт, що лежить в основі цього сну.

Повільно тасуючи колоду, я подумки налаштовувалась на запитання. Я хоч і не бачу логіки в цьому настроюванні, але все ж таки багато процесів, що відбуваються в нашому мозку, досить складно усвідомити і пояснити раціонально. Адже вони відбуваються, незалежно від того, розуміємо ми їхню природу чи ні.

Академічна та офіційно визнана психологія вважає карти Таро чимось псевдонауковим, атавізмом, якщо не сферою для обману та шарлатанства. Не всі, звичайно, такі категоричні. Хтось визнає Таро, метафоричні карти але соромиться про це заявляти відкрито. Я ж у психоаналізі й раніше активно використовувала щось подібне – картки Роршаха. Такі абстрактні зображення, схожі на плями або ляпки, які показують людині з проханням описати малюнок. Я переконалася, що кожен індивід бачить в одній і тій же закорючці зовсім різне. Як це пояснити раціонально? Як передбачити, що побачить та чи інша людина? Ніяк. Таємниці підсвідомості досі залишаються незвіданими до кінця, як і людський мозок. Карти Таро для мене – такий самий інструмент, як і тест Роршаха, що дозволяє докопатися до тієї самої глибинної підсвідомості, колективного розуму, несвідомого, душі – називайте як хочете. Але саме в цьому безмежному морі є відповіді на всі питання. Жаль, що ми, люди, можемо черпати із нього лише краплі інформації. Хтось примудряється почерпнути більше, комусь це море зовсім недоступне – настільки закрита підсвідомість і низький рівень свідомості. Я теж не можу пірнути занадто глибоко, але часом, мої «Тарошки» витягають із самих глибин цього колективного несвідомого таке, що клієнти вражено відкривають роти. А я ж просто провідник, перекладач, якщо хочете… І то – самоучка.

Тихе шарудіння колоди в руках налаштовувало на потрібний лад. Я намагалася відкинути всі думки та сконцентруватися на своєму питанні, перемішуючи карти. Зазвичай перестаю тасувати, коли інтуїтивно відчуваю, що досить, після чого готуюся прочитати відповідь, викладаючи карти на столі. І ось розклад готовий.

- В основі сну одні пентаклі. П'ятірка, Король та Паж. Сон якось пов'язаний із матеріальним становищем. Події, які змушують вас бачити цей сон, – Повішений та Десятка пентаклів, - озвучила я побачене.

- І що це значить? - запитала клієнтка, притискаючи вказівний палець до губ.