Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 134
Перейти на сторінку:

На самому кордоні піщаного пляжу і кам'янистого узгір'я знайшлося старе вогнище, хлопці натягли туди дров з старих колод, що розсохлися і валялися по всьому пляжу. Пітер укладав колоди, а Джеймс підібрав кілька пеньків і пристосував їх під сидіння.

Повз хлопця пронісся різнобарвний вихор, що виявився Тоні, який почав скакати навколо вогнища і видавати нерозбірливі звуки.

- Який у тебе все-таки різнобічний і багатофункціональний дядько: і грітися встигає, і нас розважати, - усміхнувся Пітер, дивлячись на гігантського Ентоні, що стрибав навколо них з витонченістю орангутана.

- Почекай, подивишся, що буде ввечері, - ледве стримуючи посмішку пообіцяв Джеймс і підморгнув другові.  - Зараз він ще скований, вивчає нову публіку, але ввечері…

- Ха, нову публіку! Скажеш теж, адже я його знаю сто років! - заперечив Пітер.

- Але декорації нові, а значить ...

- Значить, увечері буде вистава, - із задоволенням підсумував Пітер.

Покінчивши з облаштуванням табору, Стівен і Тоні почали розводити багаття і відправили хлопців блукати берегом. Ритмічний прибій ретельно змивав їхні недовговічні сліди на мокрому піску. Сильний морський бриз налітав на друзів, змушував їхнє волосся вставати дибки, і бризкався великими крижаними краплями. Джеймс зупинився біля викладеної з громадин каміння коси, що тікала рівною стрічкою до океану, набрав сірої пласкої гальки і заходився кидати камінчики у воду. "Жабки" Пітера стрибали куди як швидше, тож змагання обернулося перемогою останнього.

Пітер одразу же задер носа якомога вище і, заклавши руки за спину, почав ходити навколо приятеля.

- Зважаючи на все це, я кращий за тебе, Джею, по всіх пунктах. Дивно, що ніхто навколо цього не помічає. Хімія, біологія, "жабки"… Так, я рішуче у всьому краще за тебе!

- Людям невластиво помічати очевидні речі. Хоча… ні, з приводу всіх пунктів, я можу з тобою посперечатися. Нагадай мені, хто переміг на конкурсі талантів у першому класі?

- Та годі, тебе просто пожаліли, адже ти звалився з табурета, розповідаючи свій безглуздий віршик! От якби ми шукали найкращого з невдах, то в цій номінації без варіантів  - ти б вийшов переможцем.

- Пожартував, смішно.

Джеймс випустив останній холодний камінчик і той з глухим стукотом повернувся до своїх родичів.  

- І все-таки мене назвали найкращим. І грамоту навіть з такої нагоди дали.

Він озирнувся навколо.

- Ми вже далеко відійшли, Піте, давай краще повернемося назад, о повелитель кам'яних земноводних!

Друзі побрели пляжем у зворотньому напрямку. Джеймс оступився на слизькому камінні і ледве зберіг рівновагу.

- Ти хочеш звалитися в океан? Я можу допомогти, але грамоти не гарантую! - з янгольською усмішкою запропонував Пітер, на що Джеймс тільки відмахнувся.

- Ну, тебе. Коли я говорив "бути довічним боржником" я не мав на увазі "вічні прогони" з мене.

Пітер голосно реготнув.

- Ніхто тебе за язика не тягнув, - і пляж залунав дружним сміхом. 

Пітер пройшов трохи вперед і на мить замислився. 

- Чув, Ейдан запрошував Еван-Грін у кіно?

Джеймс завмер і опустився навпочіпки, щоб перев'язати шнурок. Він опустив обличчя вниз і зосередився на черевиках.

- І як? Успішно?

- Ще чого,  вона відмовила йому, - зперечив Пітер.

- Так, в неї ж вже є хлопець.

Пітер обернувся до приятеля.

- Ти серйозно? Хто?

Джеймс закінчив зі шнурками, але вставати не поспішав. Перевірив і другий черевик, після чого підвівся.

- Френсіс Арош. Новенький. Чи ти забув про нього? Вони ж не відходять один від одного.

Пітер сміявся так довго і так голосно, що Джеймсу стало незручно, ніби це він зморозив якусь дурницю. 

- Що таке? 

- Ха! Джеймсе! - він все ще намагався віддихатися. - Ха! Джеймсе, ти взагалі на нашій планеті знаходишся чи де? Все проходить просто повз тебе.

Джеймс піджав губи і важко зітхнув.

- Кажи вже.

- Френк Арош зведений брат Еван-Грін. Я навіть, здається, казав тобі про це.

Джеймс засміявся проти волі. 

- Не казав... чорт забирай, Піте, ти немов старий пліткар! Звідки ти взагалі це знаєш?

- Маріса шепнула.

Про всеосяжну освіченість Маріси Спенсер у сфері чуток не чув тільки зовсім глухий. Через те в неї було так мало друзів і так багато учнів зачаїли на неї злість. Нікому не хотілося потрапити до міс Спенсер на язика.

 - Спілкування з нею до добра не доведе. Тобі й справді треба бути обережнішим із цією дівчиною, бо скоро я від тебе вислуховуватиму найстрашніші історії про себе, а так само множинні пікантні подробиці.

- Не думаю що таке в цілому можливе. Ти жахливий зануда і про тебе чуток не ходить. Жодної плітки, я спеціально перевіряв.

1 ... 28 29 30 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"