Читати книгу - "Громовиця в Порцеляновій Чашці, Olha Alder"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Містер Ллевеллін заперечно похитав головою:
— Це називається кишеньковий театр тіней. Невелика скринька з танцівницею Розамунд, лялькою, всередині. Але такої реалістичності ще не досяг жоден майстер. Або Еммет був справжнім майстром, або знайшов майстра, який створив це диво, — насправді містер Ллевеллін теж був зачарований метеликами.
— Справді? Фігура ж тільки стояла, лише розмахувала руками. Напевно, ви праві.
— Так, це невелика скринька, але її треба правильно встановити, щоб вона відкидала таку велику тінь, — міркував уголос містер Ллевеллін.
— Напевно, вона не знайшла в каюті відповідного освітлення…
— Але чому їй знадобилося саме зараз відкривати подарунок до завтрашнього дня народження?
— Чекатимемо, поки леді Брудберк покине каюту, чи ввірвемося прямо зараз? — усміхнулася леді Лавінія.
— Ваш азарт безмежний, — хихикнув містер Едвард, прикриваючи обличчя рукою.
Леді Лавінія прикусила нижню губу, щоб не засміятися у відповідь. Вони повернули за кут і, знайшовши потрібну каюту, постукали.
Юна служниця відчинила двері.
— Ви на чаювання до мадам Рози?
— Чаювання? — Брови містера Ллевелліна поповзли вгору, виражаючи здивування. — Похоронне?
— Ні. Традиційне.
Тепер мовчки здивувалася леді Лавінія. Дама не змінювала свої звички навіть після втрати чоловіка?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Громовиця в Порцеляновій Чашці, Olha Alder», після закриття браузера.
