Читати книгу - "Археологiя. Дитяча енциклопедія"

Знахідки з гробниці цариці Шуб-ад

Аккадські царі та воїни

Дуже важливою була і знахідка так званого «штандарта». Вуллі відніс його до 3500 року до н. е. Він складався з двох прямокутних дерев’яних пластинок, кожна завдовжки 55 см і завширшки 22,5 см, і двох трикутників. Можна припустити, що ці пластинки прикріплювали до жердини і несли попереду під час процесій та урочистої ходи. Інкрустований перламутром і черепашками на синьому тлі з ляпіс-лазурі, цей штандарт відтворював різні сцени з життя шумерів.

У багатому Шумері жили і знедолені бідняки. Про це свідчить безліч прислів’їв, що дійшли до нас завдяки табличкам з клинописом: «Якщо бідняк помре, не будіть його: якщо є в нього хліб, немає в нього солі, якщо є сіль, немає хліба, якщо є в нього м’ясо, немає гірчиці, якщо є гірчиця, немає м’яса». «Борг, як іржа, їсть бідняка». «У боргах мій будинок, хоча побудував я його, не хазяйнувати мені і на своєму наділі». «Чого варті слова бідняка?» «Бідняк у країні мовчить».

Картина бенкету дає нам відомості про одяг і начиння; ми бачимо, як ведуть на заклання жертовних тварин, і в такий спосіб довідуємося, які тварини були в ті часи свійськими; далі ми бачимо процесію полонених і воїнів – вона знайомить нас зі зброєю; бачимо, нарешті, і колісниці, що свідчать про те, що саме шумери першими наприкінці IV тисячоліття почали вводити до бойового арсеналу колісниці, яким призначено було відіграти дуже важливу роль у створенні і знищенні Вавилонської, Ассирійської, Перської та Македонської держав.

І, нарешті, Вуллі зробив своє найбільш разюче відкриття: в царських гробницях Ура були поховані не лише царі! Здавалося, в цих гробницях відбувалися дивовижні побоїща. В одній з них Вуллі знайшов стражників: поруч з їхніми трупами так і залишилися лежати списи, що випали з рук, і шоломи, які скотилися з голів. У кутку іншої лежали останки дев’яти придворних дам у головних уборах, що їх вони, напевне, надягли, йдучи на похорон. Біля входу до гробниці стояли дві важкі карети, а в них – скелети візників; попереду, поруч з останками волів, упряжених у карети, лежали скелети слуг.

Міри ваги шумерів: ше – вага одного ячмінного зерна; гін -180 ше (близько 10 г); мана -60 гінів (трохи більше 500 г).

Месопотамські колісниці середини ІІІ тис. до н. е.

У гробниці цариці Шуб-ад убиті придворні дами були розташовані двома рядами. Там же лежав музикант – арфіст. Кисті його рук ще знаходилися на інструменті, вкритому дорогоцінною інкрустацією, на якому він, мабуть, грав у ту мить, коли йому нанесли смертельний удар. І навіть на ношах, де була встановлена труна цариці, лежали скелети двох людей у позах, у яких їх наздогнала смерть.

Що означали всі ці знахідки?

Пояснення могло бути тільки одне: на честь мертвих була принесена найбільша жертва, на яку взагалі здатні люди, – людське життя. Тут мали місце людські жертвоприношення, і, найбільш імовірно, їх робили жерці. Положення скелетів, а також низка інших обставин давали змогу дійти висновку, що всі ці придворні, солдати і слуги пішли за своїми володарями аж ніяк не добровільно. Тут йшлося про вбивство, про справжню різанину. Це була кривава тризна на честь мертвих правителів!

Які висновки зробила із цих знахідок наука?

У нас немає ніяких письмових свідчень про подібні жертвоприношення. І якщо не брати до уваги цього випадку, то археологи теж ніколи не стикалися з цим чи подібним звичаєм або з його пережитками в пізніші часи. Якщо ці жертви можна пояснити обожнюванням перших царів, то слід зазначити, що в історичні часи жодному, навіть найзначнішому божеству, подібних жертвоприношень не робили – це зайвий доказ того, що гробниця Ура належить до найдавніших часів.

Всесвітній потоп

Вуллі судилося зробити ще один крок на шляху вивчення цієї прадавньої цивілізації. Перейшовши до систематичних розкопок, він наштовхнувся на глибині 20 м під шаром, у якому перебували залишки гробниць, на шар глини товщиною приблизно 2,5 м. Цей шар був зовсім чистий – у ньому не було ні черепків, ні сміття, ні якихось інших слідів діяльності людини.

Існує гіпотеза, що Всесвітній потоп – наслідок падіння великого астероїда. Це відбулося 15 000 років тому. У 1863 році у пресі з’явилося повідомлення про те, що на горі Арарат знаходяться міцні балки, схожі на остов гігантського судна.

Присутності тут цього явно наносного шару можна було дати тільки одне пояснення, причому його мали давати не археологи. Колись у країні шумерів стався справжній потоп, адже наносний шар мулу товщиною 2,5 м міг виникнути тільки в тому разі, якщо в давньому Шумері колись «безодні небесні розкрилися». Небачений потік, що змітає все на своєму шляху, впав на землю; за словами Біблії, «розкрилися всі джерела великої безодні, і вікна небесні розчинилися, і лився на землю дощ сорок днів і сорок ночей… вода ж прибувала на землі сто п’ятдесят днів».

Вуллі дійшов разючого висновку. Він згадував про дивний збіг біблійної розповіді про потоп з розповіддю про потоп у набагато давнішому, ніж Біблія, сказанні про Гільгамеша; він згадував про те, що в так званих шумерських царських списках було сказано: «Потім був потоп, а після потопу царі знову спустилися з небес»; згадував він і про те, що багато давніх легенд і відомості, які містяться у Священному Писанні, знайшли своє підтвердження під час розкопок у Межиріччі. Чи не свідчило все це про те, що потоп, сліди якого знайшов Вуллі, був саме тим потопом, про який говориться в Біблії?

Зрозуміло, цей історично достовірний потоп, що спричинився до розповідей про міфічний потоп, не знищив весь людський рід. Цілком можливо, це була надзвичайно велика