Читати книгу - "Душа між світами , Marina K"

Настала зима — час, коли італійські міста перетворюються на казку. Вулиці прикрашені гірляндами, вітрини магазинів сяють золотими й червоними відтінками, а повітря наповнене ароматом гарячого шоколаду та пряників. Сім’я Тома, як і всі навколо, готувалася до Різдва.

Мама прикрашала ялинку, намагаючись повісити якомога більше золотих іграшок. Тато підготував вертеп — невелику сцену з фігурками, які зображали народження Ісуса. Том із сестрою Лаурою допомагали запаковувати подарунки для родичів.

— Том, а ти вже купив подарунок для Марко? — запитала мама, знімаючи з ялинки стару зірку, щоб замінити її новою.

— Ні, але ми з ним сьогодні гуляємо, тож щось обов’язково знайду, — відповів Том, зав’язуючи стрічку на коробці.

Увечері Том зустрівся зі своїм найкращим другом Марко. Місто було засніжене, але на вулицях панувала затишна атмосфера. Вони йшли головною площею, розглядаючи прикрашені будівлі.

— Як думаєш, чим порадувати сестру? Вона хоче щось особливе, — запитав Том, кидаючи погляд на ялинкові прикраси на ринку.

— Купи їй набір для малювання. Вона ж завжди хотіла малювати, як ти, — підказав Марко.

— А що купити мамі? — запитав Том, посміхаючись.

— Щось, що пахне Різдвом. Можливо, свічку з корицею, — засміявся Марко.

Раптом Том і Марко побачили невеликий вуличний хор, який співав різдвяні пісні. Люди зупинялися, щоб послухати мелодії, а діти гралися в сніжки неподалік.

— Це просто магія, — сказав Том, захоплено дивлячись на освітлені гірлянди й чуючи спів.

— Магія Різдва, друже, — відповів Марко, зупинившись біля лавки зі смаженими каштанами. — Хочеш?

— Чому б ні? — Том дістав кілька монет і простягнув їх продавцю.

Після кількох хвилин роздумів Том вирішив купити сестрі набір акварельних фарб, мамі — набір ароматичних свічок, а для тата обрав теплий шарф.

— Як думаєш, їм сподобається? — запитав Том, показуючи покупки Марко.

— Сподобається. Але не забувай, що головний подарунок — це ти, — підморгнув Марко.

Вони ще трохи прогулялися засніженими вуличками, після чого Том повернувся додому. Його мама вже накривала на стіл, а в будинку пахло корицею та випічкою. Він поклав подарунки під ялинку й зупинився, щоб помилуватися, як мерехтять гірлянди.

Ця зима була особливою. У всьому відчувалася гармонія й тепло, і Том зрозумів, що найкращі моменти — це ті, які він проводить із близькими людьми.

Зима в Італії була особливою порою року. Місто перетворилося на казковий пейзаж із гірляндами, вогниками й ароматами гарячого шоколаду, які витали в повітрі. Сім’я Тома була зайнята підготовкою до Різдва.

Мама з самого ранку прикрашала будинок. Кожен куточок кімнат був заповнений різдвяними дрібничками: свічками, фігурками янголів і маленькими різдвяними зірками. Тато намагався зібрати святковий стіл, випробовуючи новий рецепт запеченої індички.

— Том, ти вже вирізав сніжинки для вікон? — запитала мама, коли хлопець заходив на кухню.

— Ще ні, але обіцяю, що зроблю! — відповів він, крадучи шматок теплого печива з таці.

Сестра Лаура тим часом розвішувала гірлянди на сходах.

— Том, допоможи! Вони постійно заплутуються! — скаржилася вона.

Том усміхнувся й приєднався до неї.

Після обіду Том отримав повідомлення від Марко:

«Привіт! Гайда на прогулянку? Місто неймовірне, ти маєш це побачити. І ще… я хочу тебе з кимось познайомити.»

Том швидко зібрався, схопив теплий шарф і куртку.

Коли він прийшов на зустріч, Марко стояв біля кафе, тримаючи за руку дівчину з розпущеним каштановим волоссям і ніжною усмішкою.

— Том, це Тара. Ми познайомилися на мистецькому фестивалі, і вона теж любить малювати. Тара, це мій найкращий друг Том.

— Дуже приємно, Том. Марко багато розповідав про тебе. Я чула, ти талановитий художник.

— Дякую. Мабуть, Марко трохи перебільшив, — відповів Том, червоніючи.

Вони разом гуляли святковими вулицями. Марко й Тара йшли попереду, час від часу обмінюючись жартами, а Том ішов трохи позаду, розглядаючи яскраві вітрини.

— Ти любиш Різдво? — запитала Тара, коли вони зупинилися біля величезної ялинки в центрі площі.

— Так. Особливо його атмосферу. А ти?

— Обожнюю. Це нагадує мені про дитинство. А ще це чудовий час для натхнення. Я завжди малюю щось святкове взимку.

Том зацікавлено глянув на неї.

— Можливо, колись покажеш свої роботи?

— Звісно. Якщо ти покажеш свої, — усміхнулася вона.

Вони зайшли на різдвяний ярмарок, де продавали гарячий глінтвейн, медові пряники й сувеніри ручної роботи. Тара захопилася керамічними янголами, а Марко жартома спробував торгуватися з продавцем за ціною гірлянди.

Том купив невеликий альбом для ескізів із різдвяними мотивами.

— Для натхнення, — сказав він, коли Тара подивилася на покупку.

Після ярмарку вони зупинилися біля фонтана, вкритого крижаною святкові плани, а Том мовчки милувався красою вечора.

— Том, ти завжди такий спокійний? — запитала Тара.

— Не завжди. Просто іноді мені більше подобається спостерігати, ніж говорити, — зізнався він.

— Які гарні слова , але це добре. Художники завжди більше бачать, ніж інші, — відповіла вона.

Коли Том повернувся додому, він був сповнений теплих емоцій. Мама вже приготувала гарячий шоколад, і вся родина сиділа біля каміна. Том вирішив, що додасть цю прогулянку до своїх ескізів, адже такі моменти — це справжня магія Різдва.