Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

Маг, почувши таку відповідь, деякий час розмірковував над словами Антуана, і нарешті вимовив:

- Не знаю, що й відповісти. Ми тільки чули дещо, але не бачили того, що відбувається.

Але тут втрутився другий маг:

- Почекай, я пригадую, як прямо перед вибухом порталу хтось кричав: «Лови її».

Тоді Антуан дійшов до закономірного висновку, який і озвучив:

- Значить, їй все-таки вдалося втекти. Думаю, вона бігла до порталу. І якщо припустити, що вона поставила якийсь фізичний щит, щоб супротивники не наздогнали її, то використання руйнівного заклинання цілком зрозуміло. Вони прагнули зруйнувати його, щоб дістатися до нашої подруги, і не розрахували сили. Те заклинання, яке мало руйнувати структуру щита, полетіло в портал. Але тоді, найімовірніше, збилися налаштування, і я не беруся припускати, куди її викинуло.

- Думаю, ти маєш рацію, колего, - висловив свою думку перший маг.

- Але як нам тоді шукати її? - у розпачі запитав Віртен, не витримавши.

Другий маг, чоловік у віці, відповів на репліку мого друга:

- Молодий чоловіче, є безліч варіантів пошуку, як таких, що включають у себе використання магії, так і без неї.

- Ми вже стільки способів перепробували, і весь час залишаємося на крок позаду Бет та її переслідувачів, - знову висловився Віртен. Емоційні переживання відбивалися не тільки в його голосі, а й по обличчю було зрозуміло, як йому зараз дуже непросто.

- Якщо перепробували все, що тільки можна, то Вам залишається тільки чекати, що Ваша подруга сама вийде на зв'язок, щойно зможе, - відповів той самий маг, але голос його при цьому трохи змінився.

Наче це не він говорив, а через нього хтось намагався передати повідомлення. Може справді хтось із Вищих вирішив нам допомогти.

- Гаразд, якщо поки що результатів немає, пропоную заночувати в готелі, - вимовив я, розуміючи, що всім нам, а особливо Мел, необхідний відпочинок. Та й потрібно буде обговорити, що робити далі.

Усі кивнули погоджуючись, засмучені, що і ця ниточка обірвалася, практично не принісши жодного результату, крім знання, що Бет усе ж вдалося вислизнути. Так ми і спустилися вниз до гнома, який очікував того, чим завершиться наша розмова з магами. Порадувати нам його було нічим, окрім хіба того, що в нього з'явилися нові постояльці.

Він, щойно почув, що ми хочемо тут заночувати, розвинув бурхливу діяльність, показуючи нам наші кімнати і всі зручності.

Я хотів оселитися зі своєю парою, але розумів, що для такого етапу наших стосунків ще зарано. Ми занадто мало знаємо одне одного. Та й думаю, що щойно опинюся з нею наодинці, інстинкти візьмуть своє, і ми не зможемо зупинитися. Я і так весь час стримую свої пориви щодо Мел.

Для справи, та й для відновлення здоров'я моєї пари після поранення краще, якщо ми поки що триматимемось на відстані, говорив у мені розум. А інстинкти кричали, щоб я наплював на все навкруги, і завершив нарешті, встановлення зв'язку з парою, поставивши на неї шлюбну мітку.

Поки я метався між цими двома протилежними бажаннями, Мел прийняла рішення сама, знявши окрему кімнату. Вона пішла, а я залишився, розмірковуючи, наскільки правильно я вчиняю. З одного боку, пошуки Бет, і порятунок її життя, з іншого, подальші стосунки зі своєю парою. Сподіваюся, вона все зрозуміє, інакше мені доведеться дуже непросто з розвитком наших стосунків.