Читати книгу - "Мистецтво кохання"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мистецтво кохання" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
злочин? 552 Тільки на злочин такий кралі всі йдуть залюбки. 553 Хоч попервах удавайте не жадібних: свіжий коханець, 554 Щойно побачить сильце, тут же чкурнути готов. 555 Як не однакова збруя підходить для того, хто здавна 556 Тягне робочу шлею, — і молодого коня, 557 Так не годиться в однаковий спосіб ловити статечних — 558 І юнаків, про яких кажуть: зелене іще. 559 Цей, недосвідчений, тільки-но стане на службу в Амура, 560 Тільки-но в спальню твою, жертва свіженька, шмигне, — 561 Хай лиш до тебе все горнеться, хай лиш одну тебе знає, 562 Муром міцним той засів високо обгороди! 563 Бійся суперниці! Будеш одна з ним — твоя перемога: 564 Владу й любов, пам'ятай, з кимось ділити не варт! 565 Той же, вояка старий, буде стиха любити, розумно, 566 Стерпить таке, що ніяк не по плечу юнаку. 567 Він ні ламати дверей, ні одвірків палити не стане, 568 Щічки, впавши у гнів, любці своїй не дряпне, 569 Одягу ні на собі не порве, ні на ній; за волосся 570 Він її теж не смикне, не допровадить до сліз: 571 Це — юнакам, од жаги очманілим (зелене ж бо!) личить, 572 Ну, а бувалець, кажу, навіть до болю глухий. 573 Він неквапливим згоряє вогнем, мов те сіно змокріле, 574 Мов на гірському хребті тільки-но зрубаний дуб. 575 Перша — певніша любов, а плідніша, вагоміша — друга: 576 Яблука стиглі мерщій, поки не впали, зривай! 577 Без недомовок тепер (перед ворогом — навстіж ворота!) — 578 Навіть невірність свою вірністю вмій приховать! 579 І пам'ятайте: що легко дається — недовго втішає, — 580 Часом до милих забав хитру відмову підкинь. 581 Хай, на порозі простягтись: "О двері жорстокі!" — зітхає, 582 Часто хай просить тебе, часто — хай і грозить. 583 Так до гіркого звертаємось, солодощів попоївши, 584 Й при ходовому, бува, вітрові гине судно. 585 Тим-то жінок своїх чоловіки не пестять занадто: 586 Кожен при жінці своїй будь-коли може лягти. 587 І навпаки: скаже сторож "Не можна!" — одразу лютіша 588 Через відмову жорстку нас розпікає жага. 589 Втім, дерев'яного киньте меча — повоюємо справжнім, 590 Хоч проти нас, певна річ, тут же повернуть його. 591 Хай твій коханець новий, в сильці опинившись, гадає, 592 Що в твоїй спальні лиш він — гість і єдиний владар. 593 Потім дай знати йому, що й суперник сюди заглядає: 594 Не підстьобнеш його так — хутко зів'яне любов. 595 Гарно рисак на змаганнях біжить, коли спереду й ззаду 596 Коні копитом гулким землю розгонисто б'ють. 597 Навіть погаслу жагу розворушує наново кривда — 598 Свідчити сам я берусь: лиш коли скривдять — люблю. 599 Та щодо ревнощів тих — хай лиш здогади будуть у нього: 600 Хай тут уява його гору бере над знанням. 601 Хай він гадає, що хтось за ним стежить оком недремним, 602 Що у коханки — хмурний, повний злоби чоловік. 603 Та, що нічого ніде не грозить їй, — то не насолода: 604 Будь хоч Таїдою, все ж вигадай страх хоч якийсь! 605 Замість у двері ввійти, крізь вікно, скажімо, хай лізе, 606 Ти ж, мовби дома біда, знітившись гостя прийми. 607 Хитра служниця на те "Ми пропали!" — хай вигукне, вбігши, 608 Ти — юнака заховай, щоб у куточку тремтів. 609 Спокою трохи, любові додай до страхів тих, одначе, 610 Щоб не подумав: "Ти бач, скільки-то коштує ніч!" 611 Як — чоловіка кмітливого, як одурить охоронця, 612 Що не склепляє очей, — чи говорити про те?.. 613 Жінка хай мужа боїться свого, під замком нехай буде — 614 Так і закони, й права, й приписи цноти велять. 615 Та під замком буть тобі, кому щойно даровано волю?.. — 616 Ні! Щоб водити за ніс — швидше до таїнств моїх! 617 Хоч би очей в тебе стільки впивалось, як мав їх сам Аргус, 618 Будь-кого перехитриш, тільки б охота була! 619 От, припустімо, й листа не напишеш (усюди той сторож!), 620 Так, але ж лазня ще є — там уже будеш сама! 621 Й служка довірена, вклавши табличку за пазуху теплу, 622 Будь-кому зможе її без перешкод віднести. 623 Що там за пазуху? Десь при стегні або й до підошви 624 Хай, прикріпивши, несе сповнені ласки слова! 625 Сторож надто зіркий? Не треба таблички — хай служка 626 Спину підставить: на ній, мов на табличці, пиши.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мистецтво кохання», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Мистецтво кохання» жанру - 💛 Інше:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Мистецтво кохання"