Читати книгу - "Дівчина з секретом, Ірина Айві"

    Настя спала . На руці виднілася вена у яку вливалися якісь не зрозумілі для мене розчини  . Вона була підключена до апаратів , які контролювали її пульс і дихання . На темному екрані монітора вимальовувалася крива зелена лінія  , яка показувала , що з нею все в порядку .. У грудях чомусь стиснуло і кілька секунд я не міг вдихнути повітр'я . За третьою спробою нарешті  відпустило . Притягнувши крісло ближче до ліжка я присів і накрив Настину руку своєю . Мені конче треба  щоб вона відчувала , що я поряд . Її губи були привідкриті і мені захотілося торкнутися їх , не захоплюючи чи нападаючи , а з ніжністю на яку тільки здатен . 

   Через годину до палати зайшла медсестра щоб перевірити чи все в порядку . Я їй сказав , що буду з дружиною цілу ніч , але вона все одно приходила що години , чемно виконуючи свою роботу . У мене було багато часу на роздуми . Найбільше  цікавило чи згадає Настя , хто я .?

                                 *********************

   Я повільно випливала зі сну  . Хотілося пити у горлі пересохло , що аж язик прилип до неба .  Мій погляд був сфокусований у одну точку .  Коли почала розглядатися навкруги зрозуміла , що в лікарні  . У голові шуміло наче в вулику . Грудна  клітка боліла так сильно , що глибоко вдихнути я не змогла . Годинник показував сьому годину , але  не розуміла зараз ранок чи ніч . Закривши очі хотіла пригадати хоч якісь деталі того , що зі мною сталося , але мені нічого не вдалося . Голова боліла дуже сильно .  Я зробила ще кілька спроб змусити свій мозок працювати , але все було марно .  За кілька хвилин знову провалилася в сон . Мені снилася аварія , мій крик , гальма , удар , а далі темрява  . 

    На ранок ситуація не змінилася і я почала панікувати  . Мені дуже хотілося щоб усе стало на свої місця . Повернувши голову в бік , побачила сплячого на кріслі чоловіка  . Він спав у костюмі , склавши руки на грудях . Раптом мій мозок осяяло коротким спогадом . Поцілунок . Його такі теплі губи так чуттєво торкаються моїх .  Яке місце цей чоловік займає у моєму житті ? Хто він для мене ? Друг ? Коханий ?  Судячи з реакції мого тіла , нас повязують дуже близькі стосунки . Я зловила себе на думці , що цей красень  дає мені відчуття впевненості , міцного тилу , з ним відчуваю себе бажаною .

    Крісло стояло зовсім близько біля ліжка , а мені раптом захотілося торкнутися його . Якщо цей красунчик  мій , то мені неймовірно пощастило . Я розбудила його , він повільно розпрямив плечі і насторожено глянув на мене . Оглядав так , ніби не знав чого від мене чекати .  

---- Привіт , ---- привіталася хриплим голосом , через те , що дуже хотілося пити .

    На обличчі чоловіка зявилася чуттєва посмішка від якої мій пульс збільшився у двічі . Це було настільки мило , що хотілося , що ранку так прокидатися . Погано , що я нічого не можу згадати . Мій мозок не хоче працювати . Від цього я відчувала себе загубленою . 

---- Привіт , моє сонечко ---- відповів чоловік .

    Моє сонечко ...??? 

Мені сподобалося , як він мене назвав .

    Чоловік встав з крісла і з насолодою витягнув руки догори . Схоже йому було не зручно спати у цьому кріслі . Лежачи у ліжку я насолоджувалася кожним його рухом .

---- Настю , як ти себе почуваєш ?

---- Болить голова і груди , одним словом відчуття побитої собаки ---- спробувала пожартувати я . 

    Чоловік засміявся .

---- Я майже нічого не пам'ятаю . 

---- Не хвилюйся , лікар попередив мене , що ти станеш трохи забудькуватою , але з часом все  минеться . Вчора ти нас усіх добряче налякала .

---- Усіх ?

---- Так усіх , в першу чергу мене , свою подругу і бабусю , мою маму , нашу доньку . 

     Я намагалася пригадати хто ці всі люди , на мить у моїй пам'яті сталося прозріння . Ліза ---- моя донечка .

---- Де моя донька ? 

---- Наша донька у нашому домі разом з твоєю подругою Ліною і Ніною Павлівною ---- твоєю бабусею . Не хвилюйся . Ти потрапила у аварію , вдарилася головою , тому не все пам'ятаєш . Лікар запевнив мене , що ти усе пригадаєш . Зараз тобі потрібен відпочинок і спокій  . Лікар тебе огляне і якщо все буде в порядку поїдемо додому .  

---- Як тебе звати ? 

---- Алекс .

---- Розкажи мені все попорядку , може з твоїх слів щось згадаю .

     Я уважно ловила кожне Алексове слово  ,  але все одно нічого не вдалося згадати .  Схоже тепер мені доведеться жити з кусочком пам'яті .  Мене це лякало . 

---- Я знаю , що тобі зараз важко , але я завжди буду поряд , мила . 

---- Дякую , тобі . 

---- Хіба може бути по іншому !?

    Чоловік нахилився і поцілував мене . Моє серце забилося так сильно , ніби довелося бігти марафон . В палату зайшла медсестра нарушивши наш інтимний момент . Алекс пересів на крісло і спостерігав за тим , як мені підключають крапельницю .

---- Як ви себе почуваєте ? ---- запитала медсестра .

---- Не погано , якщо не враховувати те , що майже нічого не пам'ятаю .

---- Все буде добре . Зараз принесу вам таблетки , щоб зняти біль від забоїв .  Кілька днів болітиме , а потім все пройде . Не хвилюйтеся  , з вечора у вас тут  була велика група підтримки  . Ваш чоловік місця собі не знаходив хвилюючись за вас . Всю лікарню поставив на вуха .

---- Я би попросила вас вийти хвилин на пятнадцять , нам з вашою дружиною треба провести ранішні процедури ---- попросила медсестра мого чоловіка .

---- Звичайно ---- вставши з крісла сказав Алекс . ---- Мені теж це потрібно .

     Усміхнувшись мені він вийшов з палати . Дивлячись йому у слід , милувалася його фігурою . У мого чоловіка спортивна фігура , тверда хода  . Хоч я і не могла нічого пригадати з нашого з ним життя , все одно тішила думка , що цей красивий чоловік належить мені . 

****************************************************************

     Слідуючий розділ напевно вийде у середу  . Не знаю , як получиться з часом . Хочу трохи попрацювати над іншою книгою , яка сподіваюся вам теж сподобається . Дякую , що ви у мене є 💗