Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Не забуті й дублери. Одночасно з Гагаріним в такий же помаранчевий комбез вирядили і Германа Титова (на знімку - сидить праворуч, за Гагаріном). На його шоломі теж терміново написали «СРСР».
Другий дублер Григорій Нелюбов у комбез не упакований. Але він теж тут. Якщо щось трапиться і з Гагаріном, і з Титовом, то старт відкладуть на 6 годин. І першим у космос полетить Нелюбов. Тому й він заздалегідь заочно попрощався з рідними і близькими. Всі три конверти були запечатані й замкнені в сейфі генерал-полковника авіації Каманіна, заступника Головнокомандувача ВПС із космонавтики.
І ось Гагарін замкнений у спусковому апараті. Підготовка до старту триває. Цокає годинник. Чекає старший лейтенант Гагарін. А він цокає. Час від часу з ним говорить головний конструктор Корольов Сергій Павлович:
- «Кедр», я - «Зоря один». Як самопочуття?
- «Зоря», я - «Кедр». Відчуваю себе добре.
Знову тиша і мовчання. Але ж може і гримнути. І в будь-який момент. Важенна кулька ляпне на землю з величезної висоти в ревуче полум'я ракетного палива.
І, відганяючи дурні хвилювання, старший лейтенант муркоче модну пісеньку:
Конвалії, конвалії,
Світлого травня привіт,
Конвалії, конвалії -
Білий цвіт.
Потім переходить на народний варіант:
Заберемось в комиші,
Нагребемось від душі,
На хріна конвалії ці...
Кожен подих космонавта фіксується. Це безцінний матеріал, який потім буде оброблятися цілими науковими інститутами. І планета Земля нагадує про це своєму синові:
- «Кедр», я - «Зоря один». Чую вас добре.
Ох, так. Запис же йде.
- «Зоря», я - «Кедр». Вас зрозумів.
І знову нудне виснажливе очікування можливої катастрофи: за 13 хвилин до старту або на 41-й секунді польоту. Офіційна, експериментально визначена надійність системи трохи нижче 43%.
Потім було безсмертне гагарінське «Поїхали...».
А народну пісню «Заберемось в комиші» радянські космонавти виконували перед кожним стартом.
5
Хрущов міністру оборони Маршалу Радянського Союзу Малиновському в слухавку:
- Родіоне Яковичу, ти мене чуєш?
- Чую, Микито Сергійовичу, здорові будьте!
- Родіоне Яковичу, хлопець-же летить!
- Летить, Микито Сергійовичу!
- А чому старший лейтенант?
- А ким же йому бути?
- Та ти подумай! Перший! У космосі!
- Ну, так я йому капітана присвою!
- Який на хрін капітан!
- Добре. Нехай буде майором. Наказ зараз підпишу.
- Ну і жлоб же ти, Родіоне Яковичу.
А в ефірі Левітан:
- Говорить Москва. Говорить Москва. Працюють усі радіостанції Радянського Союзу! Московський час 10 година 2 хвилини. Передаємо повідомлення про перший у світі політ людини в космічний простір. 12 квітня 1961 року в Радянському Союзі виведено на орбіту навколо Землі перший у світі космічний корабель-супутник «Восток» з людиною на борту. Пілотом-космонавтом космічного корабля-супутника «Восток» є громадянин Союзу Радянських Соціалістичних Республік пілот майор Гагарін Юрій Олексійович...
І йому на орбіту о 10 годині 18 хвилин капітан В.І. Хорошилов відкритим текстом:
- «Кедр», я - «Весна». Товаришу майоре, як самопочуття?
Відповіді не було. На цьому зв'язок з космічним кораблем обірвався.
6
Головний конструктор ракетно-космічних систем Корольов Сергій Павлович сидить за столом, опустивши голову. Спустошення повне й абсолютне. Корабель повинен був вийти на орбіту на висоті 230 кілометрів, його винесло на 327. Це не катастрофа. Це щось близьке до неї. Зрозуміло, що приземлиться він не в розрахунковій точці. Це не страшно. Знайдемо. Тільки б під час гальмування понесло б його до землі, а не у зворотний бік. Тільки б не у зворотний. І щоб потім приземлився. Щоб тільки приземлився. Океан хвилювань позаду. Океани попереду.
7
Понесло кульку крутити відразу у всіх площинах. Крутить майора, немов у американській пральній машині на виставці в Сокольниках. Налилися руки і ноги не свинцевою, але уранової вагою, потьмяніло світло в очах, голова ледве не тону важить, як кам'яне ядро від Цар-гармати. То й дивись відірветься.
Раптом полегшало. Раптом свист та полум'я бордове за шторкою ілюмінатора. Шторка закрита, але бордовий відсвіт все одно по краях проступає. Летить кулька, немов зірочка, що з неба зірвалася. Збоку, напевно, гарно виглядає. Вибили заряди кришку люка, гримнула катапульта, вилетів майор з космічного корабля, немов корок з пляшки шампанського. З шурхотом розгорнувся над ним помаранчевий, як і він сам, купол, ляснув, повітрям наповнившись, трусонув майора.
І відчинила планета свої обійми.
Розділ 10
1
Хрущов головному конструктору Корольову в слухавку:
- Молодець! Ну, молодець! Коли відправляємо наступного?
- У серпні.
- За якою програмою?
- Можна зробити один оберт, як сьогодні. Тоді він приземлиться на території Радянського Союзу, приблизно там, де злетів. Або політ на добу. Тоді після 17 обертів він опиниться в тому ж місці, що й після одного оберту.
- Давай добу! Давай 17 обертів!
Юрій Гагарін і Сергій Корольов у Сочі (1961 рік).
2
Британський дипломат захоплення стримати не міг:
- Де ви знайшли такого хлопця? З такою пролетарською біографією, з таким аристократичним княжим прізвищем, з такою голлівудською посмішкою?
Замість відповіді представник Державного комітету з науки і техніки при Раді Міністрів СРСР громадянин Пеньковський сунув йому тугий пакет:
- Передайте уряду Її Величності.
У пакеті крім пачки документів була записка: «Зустріч у Лондоні. 20 квітня. 18:00. Від входу на станцію метро «Ланкастер Гейт» я йду за годинниковою стрілкою навколо готелю «Ланкастер». Той, хто зустрічає, нехай іде у зворотному напрямку. Його загальні ознаки: зелений капелюх, окуляри, в лівій руці парасолька. Точний знак: перстень із синім каменем на правій руці. Нехай іде за мною. Запасна зустріч за тих же умов наступного дня. Алекс».
3
Через два з половиною роки, 20 вересня 1963 року, виступаючи на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, президент США Джон Кеннеді знову заявив: «Чому перший політ людини на Місяць повинен бути справою міждержавної конкуренції? Навіщо потрібно Сполученим Штатам і Радянському Союзу, готуючи такі експедиції, дублювати дослідження, конструкторські зусилля й витрати?» Кеннеді пропонував послати на Місяць «не представників якоїсь одної держави, але представників обох наших країн».
Хрущову залишалося тільки погодитися, і першість у космосі навіки залишалася б за Радянським Союзом. У
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)», після закриття браузера.