Читати книгу - "Не дивись мені в очі, Наталі Ліон"

- Ти ще пошкодуєш про це! - майже пропищала ця особина і гучно гримнула дверима.

 Як він міг бути з нею? Навіть сліпий би помітив, яке вона стерво.

Влад підходить до мене і міцно притискає.

- Пробач, що стала свідком цієї вистави, - шепоче він. – Ти мене врятувала.

Авжеж, врятувала. Якби мене не було поруч вона б його зжерла і навіть не поперхнулась.

Навіть не думала, що ця жінка викличе в мене купу негативних емоцій.

Вона звичайно красива: тонна косметики, губи наколоті ботоксом,  плаття з відкритим декольте. Ця стерва явно прийшла не просто поговорити з ним.

Ну нічого. Я його теж так просто не віддам. Вірніше, навіть не подумаю віддавати.

- Значить я можу просити, що завгодно за твій порятунок? – несподівано для нього запитую я.

- Мабуть, - з острахом погоджується Влад.

- Я хочу провести цей вечір з тобою, - тихо шепочу йому на вухо.

Він полегшено видихає. Мабуть подумав, що я вимагатиму мільйон доларів і квиток на Мальдіви.

- Напевно, я цього хочу більше за тебе, - зізнається Влад і ніжно торкається моїх губ.

Дякую, що зі мною) щоб не пропустити наступний розділ не забувайте відстежувати автора)