Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт 📚 - Українською

Читати книгу - "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відьмаки і стежки Первородних" автора Кіра Найт. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 46
Перейти на сторінку:
Частина 2. Порятунок звернених

Кіра сиділа в медвідсіку і вколювала собі чергову дозу отрути василіска. З цими завданнями та добровольчими місіями незабаром весь запас закінчиться!

З кушетки почулося гарчання і Кіра розплющила очі. Врятовані перевертні хоч і були вдячні за порятунок, але методи виведення аконіту з їхнього організму їм були не до смаку. Ремствування незадоволених швидко зникло після рику Рексара і запропонованого вибору: або укол отрутою василіска, або довга і болісна смерть від отруєння аконітом. Я спочатку посміялася з їхніх розгніваних облич, але потім Рексар всадив і мене в крісло і вколов ін'єкцію. Зрадник.. Ну вкололи мене кількома.. км.. десятками дротиків з аконітом. Ну, з ким не буває, нічого страшного!

Вийшовши з медвідсіку, Кіра пішла в кімнату управління. За штурвалом сидів невдоволений і побитий, але все ж таки цілий, Джаред.

Тобі вже краще? - запитав він, помітивши що я сіла в крісло поруч. Мені й погано не було! - позіхаючи сказала я. Ага, то ти хиталася, коли ви прийшли. - з усмішкою сказав чоловік. Джай із Русланом уже чекають? - запитала я через якийсь час. Ми летимо не на базу "Бестій". - коротко відповів Джаред. А куди?! - здивовано вигукнула я і вказала на хвіст корабля. - Їм потрібна допомога! Я знаю! - рикнув Джаред і я осіклася. - Джай та Руслан закриті на карантин. На базу був напад. А Віктор? - запитала я. У Віктора все забито. - невдоволено відповів чоловік. То куди ми летимо? - обережно поцікавилася я. До Відьмаків. Вони дадуть притулок та вилікують поранених. Я їх уже попередив, на нас чекають. До кого..? - перепитала я. Наша всезнайка не знає, хто такі Відьмаки! - сміючись сказав Рексар, заходячи до кабіни. - Кіро, а куди ти бігла, коли отримувала смертельні рани та отруєння? Додому… – тихо сказала я. – А куди треба було? А треба було до Відьмаків! - Рексар по-батьківськи поклав руку на моє плече і повернув мене до себе. - Відьмаки захищають перевертнів. Та й не тільки перевертнів. Ментатів, тих же василисків, гідр та інших. Загалом нас! І давно? – недовірливо запитала я. Давно, близько восьмиста років. – серйозно відповів Рексар. – Вони навчили мене ментальному контролю. Я думав, що і тебе теж. Ні, я сама! - з гордою посмішкою відповіла я, звісно прибрехавши, з огляду на уроки Саллі та Лори. - І що вони варять у своїх відьмачих казанках? Приворот зроблять? Вона не зрозуміла, хто такі відьмаки. - засміявшись, сказав Джаред. Крихітко.. - Рексар узяв мене за підборіддя і змусив подивитися на нього. - Відьмаки, це ті, хто всі знають про нас. Все знають про раси, види, ліки та отрути. Вони найкращі цілителі та мета їх існування – захищати наш світ від вимирання. Але... Я не чула про цю расу. - невпевнено сказала я. Це штучно виведена раса. Кажуть, що вони були людьми, але потім провели мутації над своїм тілом і стали Відьмаками. Їм підвладна легка магія, цілительство, ментальний контроль, посилений нюх та стійкість до отрути. А з чого вони вирішили нас захищати? - задала я питання, що мучило мене з початку цієї історії. Сама спитаєш. - засміявся Джаред, саджаючи глайдер перед великою будівлею. Не спитає. - серйозно відповів Рексар. - Ти не підеш з нами, Кіро. Чому? - я схопилася з крісла, але мене відразу посадили назад. Тому що ти Первородна. Вони почують твою ауру за версту. - швидко і серйозно говорив Рексар. - Сховай ауру і чекай нас у каюті. Не висовуйся назовні! Рексар, любий .. - я хижо усміхнулася, але осіклася. Я сказав сиди на кораблі! - загарчав на мене Рексар з вогнем в очах, від чого я втиснулася в крісло. - Не можна дозволити Відьмакам дізнатися про тебе! Але... Ніяких "але"! Якими б розумними вони не були, я їм не довіряю .. - склавши руки на грудях серйозно сказав Рексар і суворо глянув на мене.

Мовчки кивнувши я сіла назад у крісло і спостерігала як перевертні виходять з корабля.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 3 4 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"