Читати книгу - "Пастка для бабія, Валентина Бродська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Через тиждень після аварії мені зателефонувала моя університетська подружка і запросила на свій День народження до Києва. Я, не довго думаючи, зібралася і поїхала. Мені справді хотілося розвіятися. А ще, на зло батькам та нареченому, перестати бути чемною та вихованою. Тож я вперше спробувала палити і напилася до того куражу, коли все фіолетово.
Я вирішила залишитися на кілька днів в Києві. Весь час з подружками каталася на таксі по столичних клубах і досхочу танцювала на дискотеках, перепробувавши майже всі коктейлі з барного меню.
Одного ранку мене розбудив галас. Хтось зірвав з мене ковдру і жіночим голосом закричав:
— Задовбали ці шльондри! Геть сором втратили. Мій син на роботі вже котру годину, а вона тут вилежується! Ану вставай, хвойдо, і забирайся геть з мого дому!
Я не могла зрозуміти, що за сюр відбувається. "Якийсь дурний сон", — пробурмотіла і залізла під подушку. В голові настирливо бився кришталь. Та сон перестав бути сном, коли відчула, що хтось лупцює мою оголену шкіру ганчіркою.
— Давай, вставай, гадино! Забирай свої манатки, а то поліцію викличу! — кричала навіжена.
Я нарешті розплющила очі. Перше, що я побачила — це розкішна квартира в бордово-оливкових тонах, меблі червоного дерева, декор з позолотою. Я піднялася з величезного ліжка і намагалася стягнути шовкове простирадло, щоб прикрити свою наготу. Рядом билася в істеричних конвульсіях немолода жіночка, приблизно мого зросту. Вона на всі лади, як могла, поливала мене словесним брудом.
"Господи, невже, я переспала з її чоловіком!?" — з'явилася більш-менш логічна думка в моїй голові. "Та ні, вона щось говорила про сина. Так, вчора той хлопець, що так сексуально витанцював зі мною, а потім ми пили коктейлі, цілувалися в барі, далі в таксі... цілувалися, а потім в ліфті… О ні, я віддалася першому зустрічному! І не пам'ятаю його імені і його рис обличчя!
В шоці я швидко піднялася з ліжка, кутаючись в ковдру. Під розлюченим поглядом власниці квартири знайшла та одягла свої речі. Весь цей час намагалася не дивитися їй у вічі. Нарешті знайшла свою сумочку та взуття в коридорі і вискочила з квартири. Вже в ліфті я поглянула на себе в дзеркало і злякалася. На мене дивилася розпатлана, напівтвереза дівчина зі слідами бувшого макіяжу. Швидко дістала з сумочки вологі серветки та розчіску і судомно почала приводити себе до ладу.
Я вибігла з висотки, якогось елітного житлового комплексу і намагалася розчинитися на вулицях Києва. Брела, не розбираючи дороги. Всі думки в одну мить покинули мою голову. Схаменулася я вже біля станції метро. Купивши вуличної кави, я присіла на парапет біля якогось будинку. Після двох стаканчиків думки прояснилися. А разом з тим виникло бажання привести не тільки себе до ладу, а і своє життя. Я викликала таксі, яке помчало мене до готелю в якому я проживала.
Повертаючись додому, я вирішила відмінити весілля, з'їхати від батьків і зажити своїм дорослим життям.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для бабія, Валентина Бродська», після закриття браузера.