Читати книгу - "Несвідоме одруження, Естрела Асферіс"

- Може в неї сімейні проблеми? І вона поїхала їх вирішити, - припустив Тесар ле Наруат. Він був перевертнем, як і я, тому справи сім'ї та клану ставив на перше місце. Думаю, тому він і озвучив такий варіант.

- Вона не могла зникнути, не поставивши до відома керівництво Академії, - заперечив йому Крамдек Стормгвард, гном за походженням, і воїн за духом. Він, як і будь-який гном, був дуже відповідальним, і обожнював усілякі бюрократичні процедури, тож його відповідь не викликала ні в кого подиву.

- Ви так упевнені, що керівництво не знає? - запитав Антуан де Совіньон, єдиний маг у нашій компанії.

Він, на відміну від більшості курсантів Академії, був представником людської раси. І хоча дискримінація за расовою ознакою не заохочувалася в Академії, але й заборонити цього не могли. Деякі раси просто на дух не переносили якісь інші, тому іноді траплялися сутички. Звісно, викладачі в міру можливості намагалися присікати такі явища, але за всім устежити не було можливим. Тому керівництво вже за фактом зіткнення викликало учасників і роздавало відповідні покарання, аж до виключення.

Людська раса не викликала особливо бурхливої реакції в оточуючих, просто вважалася нижчою за рангом, і на людей дивилися з презирством, та й ставилися так само. Спочатку і до Антуана так само ставилися, але ми з Тесаром і Крамдеком побачили в ньому щось більше і запросили до своєї компанії. Він став нам не тільки вірним другом, а й незамінним помічником у полі, не раз рятуючи наші життя своєю магією. Антуан і на початку навчання володів доволі сильним магічним потенціалом, але завдяки нашій дружбі, і працюючи в команді з нами, він розвинув його до небувалих висот, ставши одним із найсильніших магів не тільки Академії, а й усього королівства.

- Знають там чи ні, але нам навряд чи дадуть відповідь, краще самим усе з'ясувати, - відповів Тесар.

- Що ти пропонуєш? Проникнути в архів? А що буде, якщо нас спіймають, ти про це подумав? - заперечив йому серією запитань Антуан.

- По-іншому з'ясувати, де вона, не ставлячи до відома керівництва, не вдасться, пошук без особистих речей, або частки крові чи волосся, неможливий. Може, нехай краще Віртен підійде і запитає в ректора, адже його батько дружить із ним? - Крамдек як завжди був голосом розуму в нашій компанії, пропонуючи найбільш раціональні варіанти.

Саме в цей момент я вирішив втрутитися і висловити свою думку:

- Я за варіант з архівом.

Від Крамдека з Антуаном посипалися запитання про причину мого рішення, тоді як Тесар просто взяв моє рішення до відома. Він як ніхто інший знав, що щойно я щось вирішив, мене ніхто не переконає, як-не-як, ми разом зростали і через багато що пройшли.

Я пообіцяв друзям, що поясню все пізніше, зараз же краще поквапитися. Якраз наставала ніч, ідеальний час для проникнення. Так я за раз зможу вирішити дві проблеми: знайти відомості про мою дружину і спробувати розшукати Бет. Якось мені не вірилося, що вона вирушила до родичів, за роки навчання вона жодного разу не згадала когось із рідних, я навіть думав, що їх у неї просто не залишилося. Але все ж щось мене бентежило в історії зі зникненням Бет, тож я вважав за краще не гаяти часу на припущення і теорії, а почати діяти.