Читати книгу - "Піратський скарб, Оля"

Кабак "Кривий якір" зустрічав нас стійким запахом рому, який вже просочився в стіни. Пірати улюлюкали, співали та веселилися, доки є гроші. Дівчата танцювали та сиділи на колінах піратів. Хтось був з багатих домів насолоди, а хтось з бідненьких домів. За барною стійкою сиділа знайома мені людина. Дрейк Кроу. Спина рівна, чорне як ніч волосся зачесане, закатані рукави сорочки оголювали міцні руки цього паршивця. Він був п'яний. Я знаю. Скільки разів я бачила його в такому стані, але гіршим від цього він не ставав. Його вміння прекрасно битися навіть п'яним та мати практично тверезий розум вражали. Наша ворожнеча почалася 5 років тому, коли цей паршивець провів мене одним пальцем. Я вперше за стільки років довірилася чоловіку. Вперше зняла всі свої бар'єри та захисти, які створювала ціле життя, а він просто взяв і втоптав мене в багнюку, щоб був проклятий весь його рід і він сам. Я кожного дня молю бога про його страждання. Смерть для нього буде раєм, тому я його ще не вбила.

-Sangre y ron, el alma del pirata.¹

Промовила я іспанською. Колись Дрейк сказав, щоб впізнати тебе мені потрібно всього лише почути твою іспанську, хоча я її не розумію, але знаю, що це ти. Це було давно і тоді мені здавалося, що він говорив це з ніжністю, а зараз я використовую це при кожній зустрічі.

Дрейк повернувся до мене та усміхнувся. Він радий мене бачити, адже останній раз він переміг.

-Твоя іспанська як завжди неймовірна, Авро.

-А ти досі можеш впізнати мене по ній.

-Це так, але перекладу я не знаю.

-Кров і ром-душа пірата. Це мої слова.

-Що правда то правда, але перейди до суті, Авро, це тобі не личить. Стільки розмов.

Глузливо промовив він. Та він п'яний настільки, що зараз відключиться. Мені потрібно поговорити з ним і негайно. Я всілася на стілець поряд з ним, хоча знала, що нічого не вийде. Він не погодиться

-Ти правий. Ти підеш зі мною і проведеш мене до скарбів.

Промовила, ніби відрізала я. Мій тон показував, що я не хочу чути відмов та їх не прийму. Я дістануся того скарбу і ти мені не завадиш.

-Самовпевнено, Авро, чому ти думаєш, що я допоможу?

Я стинаю плечима та видаю стару як світ іспанську приказку.

-Quien no se aventura, no cruza el mar.²

-Цю приказку я знаю. Ти не раз її використовувала. Хто не ризикує той моря не перепливає. То на який ризик ти йдеш Авро Лаврендж?

-Алісо, схоже ми будемо говорити в іншому місті. Тут мені не подобається.

-Що ти задумала?

Запитав Дрейк 

-Скоро дізнаєшся.

Аліса повільно взяла пляшку рому в руки та вдарила нею по голові Дрейка. Ром повільно розтікся по волоссю та одягу чоловіка і він впав, що привернуло увагу інших піратів.

-немає на що дивитися. Повертайтеся до своїх справ. Наш друг просто перепив і хотів спустити всі гроші, тому ми його знешкодили.

Моє ім'я знав кожен пірат, але кабак "Кривий якір" славився своїми відвідувачами. Вони не дивилися на те хто ти, а просто зав'язувати драку, а зараз нам це вкрай не потрібно.

-Ефектно вийшло.

-Головне працює, що ми робимо з цим тілом?

-Несемо на корабель.

Я свиснула і з дверей поперли мої пірати. Вони взяли попід руки Дрейка та потягли на корабель.

                                       ***

Трюм був переповнений провізією. З кожного кутка було чути запах спецій та іншої їжі. Подорож обіцяла бути довгою, але зараз я прийшла аж ніяк не для перевірки провізії, а для перевірки полоненого. Зв'язаний Дрейк сидів на дерев'яній підлозі. Його темне волосся спадало йому на обличчя, а саме обличчя було розслаблене. Цікаво, коли він отямиться? Скільки нам ще чекати, щоб він знезійшов до нас?

-Ти сильно його вдарила?

-Ні, Авро, зовсім слабо, ще годинку і він точно прокинеться.

-Добре.

Посидівши в трюмі ще декілька хвилин наш полонений почав рухатися.

-Прокинувся, кретин.

-Звісно, огріли ви мене дівчата непогано і довго я так пролежав?

-Алісо?

-Близько години. Я била слабко.

-Уявляю як було б сильно.

-Краще б подякував.

Аліса фиркнула. Вона справді била слабко, бо коли вона била в всю силу її жертва оклигала тільки через 4 години. Вона ледь не вбила того чоловіка, який нахабно ліз до неї та хотів переспати з нею, але Аліса не просто так моя подруга і перший помічник. Удар в неї сильний та швидкий.

-То що ви від мене хочете дівчата? Зв'язали й будете ґвалтувати?

Пожартував Дрейк, а на його обличчі розпливлася самовдоволена посмішка.

-Тільки у твоїх мріях.

Парирувала я.

-То мені можна мріяти? Це прогрес.

-Нам потрібна карта скарбів з Перлини шторму.

-То от що ти хочеш, дорога Авро, але я тебе розчарую. Ніякої карти на моєму кораблі немає.

-Це ти так вважаєш.

-Я плаваю на цьому кораблі вже понад 6 років, невже за цей час не знайшов би карту?

-Очевидно ні, бо ми також її не знайшли.

-Капітане, ми знайшли всі дві частини.

-Чудово, дай сюди.

Я вихопила частини мапи з рук пірата та приклала один до одної. Не вистачає однієї, а без неї ми не зможемо дістатися скарбу. Я виб'ю з нього цю чортову мапу, а інакше я не Авра Лаврендж.

-Ти дістанеш мені 3 частину карти, або я вб'ю тебе. Обирай.

-Відчуваю ти й так мене вб'єш.

-Якщо ти не зрадиш мене, то даю своє слово, що ти залишишся живий, можливо, я навіть дам тобі декілька монет для того, щоб дістатися Тортуги.

-Яка щедрість.

-Атож. Я не така сволота як ти.

-А якщо ми укладемо угоду?

-Я не укладатиму з тобою угод.

-Тоді тобі не бачити карти.

-Посидиш тут декілька днів і тоді побачимо, як ти заговориш. Алісо, їсти не давати, на волю не пускати. Ти за нього відповідальна.

-Так точно капітане.

Виходячи з трюму на мене посипалися запитання.

-Цей паршивець просто так нам карту не віддасть.

-Це так, але я його знаю, якщо я погодилася зараз, то він би поклав неможливі умови, які були б вигідні для нього. Ми були б залежні від нього, а так він декілька днів посидить, подумає й обійдеться парою монет.