Читати книгу - "Антлантида: Загублена Імперія, Марті"

- **Місце**: Порт, субмарина Вітмора, 1914 рік  

- **Опис**: Камера показує гамірний порт — матроси тягнуть ящики, гудять кораблі. Майло Тетч стоїть із Щоденником у руках перед величезною субмариною — сталевий монстр із написом "Улісс". Команда готується до відплиття, і Майло вперше зустрічає Рурка, Хельгу, Вінні, Одрі та Світа.  

- **Мета**: Познайомити команду, показати їхні характери й натякнути на напругу з Рурком. 

#### 

Діалог і дія 

*Камера пливе над портом, фокусується на Майлі — він у старому пальті, нервово стискає Щоденник. Матрос штовхає його, Майло падає, книга летить на землю. Рурк — високий, у шкіряній куртці — піднімає Щоденник, оглядає Майла.*  

- **Рурк** (низький голос, із легкою насмішкою): "Ти той хлопець Вітмора? Виглядаєш, ніби загубив маму в натовпі."  

*Майло підводиться, забирає книгу.*  

- **Майло** (нервово): "Я Майло Тетч. Я... я знаю, куди ми пливемо."  
- **Рурк** (усміхається, але очі холодні): "Добре. Бо без тебе ми просто купа дурнів із дорогим човном. Іди за мною."  

*Рурк іде до субмарини, Майло плететься за ним. Камера показує Хельгу — вона стоїть біля трапу, перевіряє зброю.*  

- **Хельга** (сухо, не дивлячись на Майла): "Це той "геній"? Виглядає, ніби зламається від вітру."  

- **Рурк** (іронічно): "Він наш квиток, Хельго. Не лякай його... поки що."  

*Всередині субмарини — тісний відсік, запах металу й масла. Команда зібрана: Вінні крутить запал у руках, Одрі чистить гайковий ключ, Світ читає медичний журнал. Рурк представляє Майла.*  

- **Рурк**: "Слухайте всі. Це Майло Тетч. Він каже, що знає, де Атлантида. Якщо він правий — ми багаті. Якщо ні — я викину його за борт."  

*Вінні піднімає очі, усміхається.*  

- **Вінні**: "Атлантида, га? Якщо там немає скарбів, я підірву океан. У мене є динаміт і поганий настрій."  

- **Одрі** (скептично, дивиться на Майла): "Ти хоч знаєш, як увімкнути двигун? Бо я не тягну твій "човен казок" сама."  

- **Майло** (запинається): "Я... я не механік. Я лінгвіст. І картограф. Щоденник..."  

- **Вінні** (перебиває, сміється): "О, чудово. Він читає книжки. Ми врятовані."  

*Світ кладе журнал, підходить до Майла, кладе руку на плече.*  

- **Світ** (тепло): "Не слухай їх, хлопче. Якщо ти віриш у це, я з тобою. Хтось же має пильнувати, щоб ці дурні не повбивали одне одного."  

*Майло усміхається, але Рурк перебиває.*  

- **Рурк**: "Досить балачок. Тетч, показуй свої карти. Де ми пливемо?"  

*Майло розкладає Щоденник на столі, показує символи й координати. Команда схиляється над ним, камера фокусується на його руках, що тремтять.*  

- **Майло** (захоплено): "Ось тут, за цими символами — шлях. 38 градусів на північ, 20 на захід. Глибина... велика глибина."  

- **Одрі** (іронічно): "Глибина? Ти чув про тиск, книжковий хлопчику?"  

- **Майло** (вперше впевнено): "Субмарина витримає. Щоденник каже, що Атлантида схована під куполом. Ми знайдемо її."  

- **Світ** (киває): "Мені подобається його впевненість. А тобі, Рурк?"  

- **Рурк** (пильно дивиться на Майла): "Поки він корисний, мені байдуже. Але якщо це казки, Тетч, ти пожалкуєш."  

*Хельга мовчки киває, Вінні хмикає.*  

- **Вінні**: "Ну, якщо що, я вибухну від нудьги. Тільки попереджу."  

*Рурк дає сигнал, субмарина гуде, починає занурення. Камера показує, як команда розходиться: Одрі до двигунів, Вінні до зброї, Світ до аптечки. Майло стоїть біля ілюмінатора, дивиться в темряву океану.*  

- **Майло** (шепоче до себе): "Діду, я зроблю це. Я знайду її."  

*Рурк підходить ззаду, кладе руку на плече Майла — жест здається дружнім, але важким.*  

- **Рурк** (тихо): "Ти наш провідник, хлопче. Не підведи. Я не люблю розчарувань."  

*Камера від’їжджає, показуючи субмарину, що пірнає в глибини. Темрява поглинає її.* 

--- 

### 

Нотатки 

- **Емоція**: Сцена показує Майла як аутсайдера серед жорсткої команди, але з іскрою надії. Рурк — загроза, Світ — підтримка.  

- **Діалоги**: Рурк холодний і владний, Вінні додає гумор, Одрі — скепсис, Світ — тепло. Майло росте від невпевненості до рішучості.