Читати книгу - "Атлантида: Відродження імперії, Марті"

- **Місце**: Джунглі Амазонки, 1920 рік (5 років після першого фільму)  

- **Опис**: Майло й команда шукають загублену цивілізацію за картою Жетана. Вони натрапляють на "Темну Атлантиду" — з монстрами, і знаходять уламок Кристала, який пов’язаний із Атлантидою.  

- **Мета**: Показати нову команду, їхню згуртованість і небезпеку, яка чекає.  

- **Емоція**: Напруга, гумор, перші натяки на загрозу. 

#### 

Діалог і дія 

*Камера пливе над густими джунглями Амазонки, сонце пробивається крізь листя, чути звуки птахів і шелест. Напис на екрані: "Амазонка, 1920 рік". Камера опускається до команди: Майло іде попереду, тримаючи стару карту, за ним — Вінні із динамітом у руках, Одрі із гайковим ключем на поясі, Світ із медичною сумкою, Джебедай із каструлею, Жетан із лопатою, і Вільгельміна із рацією на плечі. Усі втомлені, але сповнені ентузіазму.*  

- **Майло** (захоплено, дивиться на карту): "Ось тут, за цими координатами... Жетане, ти впевнений, що твоя карта правильна?"  

- **Жетан** (товстий, витирає піт із чола, бурчить): "Моя карта? Це не просто карта, Тетч! Це шедевр! Але... я не зміг розшифрувати ці символи. Вони якісь... дивні."  

- **Світ** (усміхається, поправляє сумку): "Тому ми й довірили її Майлу. Він знає, що робить. Правда, капітане?"  

- **Майло** (сором’язливо): "Я не капітан, Світе. Просто... люблю розгадувати загадки."  

- **Вінні** (іронічно, крутить динаміт у руках): "Так, книжковий хлопчик нас ще не підвів. Але якщо тут немає скарбів, я підірву ці джунглі. Мені нудно."  

- **Одрі** (хмикає, поправляє ключ): "Ти завжди про вибухи, Вінні. А я б полагодила щось. Ці джунглі — суцільна поломка. Мій ключ уже іржавіє від вологості."  

- **Джебедай** (жваво, тримає каструлю): "А я б зготував вам обід! У мене є боби! Секретний рецепт!"  

- **Вільгельміна** (цинічно, дивиться на нього): "Тільки не твої боби, старий. Я ще хочу дожити до завтра. Моя рація важливіша за твою кухню."  

*Команда сміється, але Жетан спотикається, загрузнувши в багні.*  

- **Жетан** (паніка): "Багно! Моє улюблене! Але... я застряг!"  

- **Світ** (тягне його за руку): "Тримайся, Жетане. Ти знавець багна, а не його жертва."  

*Майло зупиняється, показує на руїни попереду — темні вежі, порослі мохом.*  

- **Майло** (серйозно): "Ось воно. Це не просто цивілізація. Це... щось темне."  

*Камера наближається до "Темної Атлантиди" — зруйнованого міста з чорними вежами, оточеного багном. У центрі — вівтар із уламком Кристала, що слабо сяє блакитним. Команда обережно наближається, але Жетан наступає на гілку, і лунає тріск.*  

- **Жетан** (шепоче): "Ой... Це погано."  

- **Вінні** (напружений): "Ти що, Жетане, хочеш, щоб нас з’їли? Тримай свою лопату тихіше!"  

- **Одрі** (оглядає вежі): "Ці споруди... Вони не схожі на індіанські. Це щось інше. Майло, що скажеш?"  

- **Майло** (придивляється до символів на вівтарі): "Ці символи... Вони нагадують атлантські. Але вони... перекручені. Хтось був тут. І не з добрими намірами."  

- **Вільгельміна** (по рації, тихо): "Тетч, я чую шум. Щось наближається. Будьте обережні."  

*Раптом із тіні вискакують монстри — гуманоїди з блакитними очима, металевими шипами на тілі, їхні рухи швидкі й хижі.*  

- **Жетан** (кричить, падає в багно): "Це не багно! Це пастка!"  

- **Майло** (командує): "Усі за мною! До вівтаря! Ми маємо забрати той уламок!"  

*Камера крутиться, коли монстри атакують. Вінні кидає заряд, вибух відкидає одного монстра, але їх стає більше.*  

- **Вінні** (сміється, кидає ще заряд): "Нарешті щось веселе! Їж мій динаміт, потворо!"  

- **Одрі** (б’є монстра гайковим ключем): "Веселе? Вони ламають мій ключ! Це тобі весело?!"  

- **Світ** (тягне Жетана з багна): "Жетане, ворушись! Я не залишу тебе тут!"  

- **Жетан** (захекано): "Я... я знавець багна... але не знавець монстрів!"  

*Камера перевертається, коли команда б’ється. Джебедай відкриває каструлю, кидає боби в монстра, той відступає, кашляючи.*  

- **Джебедай** (сміється): "Моя кухня рятує! Беріть приклад, молодь!"  

- **Вільгельміна** (по рації): "Тетч, у нас мало часу! Що там у вас?"  

*Майло добігає до вівтаря, бачить уламок Кристала й символи Атлантиди.*  

- **Майло** (шоковано, читає): "Це... Темна Атлантида. Хтось знає про неї. І це пов’язано з Кристалом."  

*Монстр кидається на нього, але Світ стріляє з пістолета, відганяючи його.*  

- **Світ** (кричить): "Майло, бери уламок і тікаємо!"  

*Майло хапає уламок, той спалахує блакитним світлом. Жетан помічає тріщини в землі.*  

- **Жетан** (паніка): "Земля руйнується! Це нестабільно! Ми провалимося!"  

- **Майло** (рішучий): "Усі до мене! Ми вибираємося!"  

*Команда біжить, уламки падають, монстри ревіють. Камера від’їжджає, показуючи, як Темна Атлантида провалюється в багно.* 

--- 

### 

Нотатки до сцени 

- **Емоція**: Сцена поєднує гумор (Джебедай із бобами, сарказм Вінні) із напругою (атака монстрів, відкриття Темної Атлантиди). Майло показує себе як лідер, команда — як згуртована група.  

- **Діалоги**: Короткі, але розкривають характери — Жетан бурчить, Вінні жартує, Одрі скаржиться, Світ підтримує, Вільгельміна цинічна, Джебедай додає гумору.